Мова - це скарбниця думок, це втілення духовних надбань нації, досвіду, праці і творчості попередніх поколінь. Разом із тим мова - це і своєрідний оберіг звичаїв і традицій, запорука інтелектуального зростання. Вона характеризується єдністю, взаємозв'язком та взаємозалежністю всі її складових.Належачи до так званих вторинних систем, мова існує не сама по собі, а в людському суспільстві, похідним від якого є. Існує вона у вигляді різноманітних актів мовлення, що повторюються усно та фіксуються письмово.
Саме в системі національної мови закодовано інтелект тієї чи іншої нації.
Формування людини як особистості з високим інтелектуальним рівнем, як яскравої творчої індивідуальності неможливе без досконалого володіння мовою. Людина повинна багато читати, розвиватися, постійно вчитися, вміти аналізувати, правильно формувати свою думку, своє висловлювання, володіти словом. Адже недаремно кажуть, що багатша думка, то багатша мова. За словами німецького філософа Л. Фейєрбаха, "... щоб людина не називала і не виражала, завжди вона розкриває свою особисту сутність; тому мова є критерієм того, на якому рівні знаходиться людська культура".
Не поспішаючи наближалася осінь. Восени я по-особливому ВЕСЕЛО проводжу час, стрибаючи в золотисту шарудить листя. Важко адаптуватися після спекотного літа до занадто холодної похмурої осені. Дуже нудно буває на осінніх канікулах.Восени завжди трохи сумно про минає літо. Восени всі мої думки відлітають ДАЛЕКО в теплі країни. Восени не дуже ЖАРКО і не дуже ХОЛОДНО, небо кристально чисте, і всі околиці, куди не кинь погляд, виблискують червоним, золотим, помаранчевим, жовтим, охряним і блідо-синім. Сонце гріє ще майже по-літньому, прагнучи віддати останнє нерозтрачене тепло. Вранці восени стає холодніше. Небо восени дивно прозоре, чисте і високе. Кожен місяць осені по-своєму хороший. Восени дуже СИЛЬНО змінюється природа
якщо щось не суди за помилки з повагою росіянин українцю
Сонячні промені не досягають до дна...
[д е' н: и й] (наголос падає на [е']
[м а й а к]
[ ш ч а с’ т’ а]