Посессионные вроде появились после приписных. Чуть больше свобод и выбора, но повторяю чуть-чуть. Продавались все равно тока вместе с предприятием.
Польща – одна з країн постсоціалістичної Європи, сучасна територія якої сформувалася після Другої світової війни. Польща – країна з вигідним економіко-географічним положенням, різноманітним господарством, розгалуженою системою зовнішньоекономічних зв’язків. За останні роки економічні та політичні реформи дали змогу Польщі за короткий час здобути статус асоційованого члена Євросоюзу.
Польща – республіка з президентом, що обирається строком на 5 років, та Сеймом, що виконує функції парламенту. Впливовою суспільною силою в державі є профспілки. Кількість політичних партій сьогодні сягає трьох десятків.
Територія Польщі становить 312 тис. км². За площиною Польща займає сьоме місце в Європі. Простягається країна з заходу на схід на 689 км, а з півдня на північ – 649 км. Державні кордони простягаються на 3538 км. Польща межує з Україною, Чехією, ФРН, Білоруссю, Словаччиною та Литвою.
Вигідність положення країни визначається виходом до моря транзитними комунікаціями між Заходом і Сходом Європи. Майже вся територія країни являє собою басейни Вісли та Одри.
Польща – рівнинна країна, середня висота над рівнем моря – 173 м. Великі рівнини займають ¾ всієї території.
Клімат. Польща розташована в поясі помірного клімату. Кліматичні особливості визначаються положенням в зоні циркуляції повітряних мас, які формуються над Атлантичним океаном, завдяки чому погода дуже мінлива. Розрізняють шість пір року: рання весна (0°– +5°С), весна (+5°– +15°С), літо (вище +15°С), осінь (від +5° до +15°С), пізня осінь (від 0° до +5°С) і зима (нижче 0°С).
Середня кількість опадів – близько 600 мм. Дуже багато опадів випадає в Карпатах і Судетах (800-1500 мм за рік).
Гідрографія. Польща нараховує 9300 озер, які займають більше 1 га території. Великі ріки країни – Вісла та її притоки Буг і Нарев, Сан, Одра з притоками Варта і Ніса Лужицька.
Грунти. На більшій частині території Польщі переважають дерново-підзолисті, дерново-карбонатні грунти та чорноземи.
Флора і фауна. Лісами вкрито до 20\% території. Переважають соснові та змішані бори. Флора країни відзначається середнім багатством видів – 2200. Фауна Польща нараховує 84 види ссавців, 358 – птахів, 74 – риб, 225 – молюсків. Також збереглися рідкісні тварини – зубри, рисі, лісові коти, бобри, лосі, вовки.
Населення Польщі становить 38 млн чоловік. Польща вважається однонаціональною країною – поляки становлять 98,7\% населення.
Після Другої світової війни у країні збільшилась чисельність шлюбів, що сприяло росту народжуваності. Завдяки державним заходам кількість населення зросла на 11 млн чоловік.
Природний приріст на всій території відповідає середньому європейському рівню.
Статевий склад населення – чисельність жінок переважає над чисельністю чоловіків.
Працездатне населення становить 60\%. У сільському господарстві зайнято 23\% чоловік, в індустріальній та обслуговуючій галузях – 37,4 та 39,6\% відповідно.
Розвинутий процес урбанізації. У містах проживає близько 60\% населення, на території країни розміщено 9 міських агломерацій.
Господарство Польщі досить розвинуте та багатогалузеве. До Другої світової війни країна мала переважно аграрну спеціалізацію. 65\% населення проживало в сільській місцевості й займалося сільським господарством. У промисловості значним був вплив іноземного капіталу. В роки побудови соціалізму (1945 – 90-і рр) Польща зазнала впливу індустріалізації, передусім набули розвитку галузі важкої промисловості.
Сільське господарство. В Європейському регіоні Польща посідає помітне місце за виробництвом картоплі, жита, льону, молока, тютюну, зерна, м’яса, цукрових буряків. Провідне місце в сільському господарстві належить рослинництву. Під зерновими культурами зайнято 56\% площі сільськогосподарських угідь, кормовими – 18\%, картоплею – 16\%, технічними, овочевими культурами – 5\%. Посіви льону поширені на північному сході. Тваринництво займає у сільськогосподарському виробництві 46\%. Складною проблемою є недостатній розвиток кормової бази для тваринництва. Тваринництво спеціалізується на розведенні великої рогатої худоби та свиней. На північному та в Карпатах вирощують м’ясо-вовняні породи овець.
Найвищу товарність і високий рівень механізації мають центральні й західні райони Польщі.
Промисловість. З-поміж країн постсоціалістичної Європи Польща найкраще забезпечена корисними копалинами. Головне багатство країни – кам’яне вугілля, за покладами якого вона займає перше місце в Європі. Значні запаси сірки, міді, цинку, бурого вугілля (Турошов, Конін) та кам’яної солі
<span>Великую французскую революцию возглавил класс буржуазии. Но задачи, стоявшие перед этой революцией, смогли быть выполнены лишь благодаря тому, что ее главной движущей силой были народные массы - крестьянство и городское плебейство. Французская революция являлась народной революцией, и в этом заключалась ее сила. Активное, решающее участие народных масс придало революции ту широту и размах, которыми она отличалась от. других буржуазных революций. Французская революция конца XVIII в. осталась классическим образцом наиболее завершенной буржуазно-демократической революции. </span>
<span> Сомнение, что революции происходят при ухудшении социального положения масс, ставил Алексис де Токвиль. Он говорил: «Обратите внимание на Французскую революцию, качество жизни населения во Франции в этот период времени, оно улучшилось, но, тем не менее, происходит революция».
</span><span>
</span>
ВЕРОТЕРПИМОСТЬ — признание за каждым гражданином права исповедовать любую религию, терпимоеотношение к религиозному инакомыслию. Веротерпимость является исторически ранним проявлениемтолерантности, умения признавать и уважать чужую точку зрения. Она может иметь избирательный характери распространяться не на все, а только на некоторые религии, тогда как по отношению к другим, а также поотношению к атеизму или иным формам не-религиозного сознания будет сохранять нетерпимость. Вязыческих культурах, когда каждый народ поклонялся “своим” богам, сферой проявления веротерпимостибыло отношение к “чужим” богам. Примером такой веротерпимости в античном мире может служить Римскаяимперия, в которой по политическим соображениям государство позволяло покоренным народам сохранятьсвои культы (и даже не препятствовало их распространению), хотя возникавшее христианство оставалосьисключением из этого правила и, опять-таки по политическим мотивам, было религией запрещенной. Миланский эдикт 313 г. распространил принцип терпимости, которой пользовались старые культы, и нахристианство. Однако стремление обеспечить единство распадающейся империи с помощью единой и длявсех подданных обязательной христианской религии вскоре приволок запрещению языческих культов. Христианские схизматики и еретики также стали преследоваться законом. Абсолютистские притязанияхристианской церкви основывались на представлении, что истинной может быть только одна вера, что всякоеотступление от того, чему учит церковь, ересь и безбожие, делают спасение души невозможным. Христианскому средневековью идея веротерпимости была чужда. Союз “алтаря и трона” означал, что ересьдолжна рассматриваться как государственное преступление. Преследования религиозного инакомыслия состороны светских и церковных властей в свою очередь разжигали фанатизм среди гонимых за веру, сеялирелигиозную рознь и нетерпимость<span>.
</span>