-
Привіт,
Іванку! Як справи?
-
Привіт,
Марічко. Все добре. Вчора мені вдалося відвідати музей козацтва.
-
Нічого
собі! Я була там кілька років тому. Але чула, що його закривали на реставрацію.
Чи багато там змінилося?
-
Так,
багато. З’явилося чимало цікавих експонатів.
-
Що
найбільше тобі запам’яталось?
-
Зброя
козаків і клейноди.
-
А що
ще цікавого там було?
-
Ще
мені сподобались монети з козацьких часів. Їх було знайдено істориками чимало
та всі вони різні.
-
А
козацький човен залишився на місці після реставрації?
-
Звичайно.
Це ж символ славетних морських походів наших предків. Я думаю, тобі варто
відвідати цей музей знову.
-
Обов’язково!
Ответ:
Объяснение:
Осінь помітно віддає свої права зимі. Вранці зовсім холодно, де-не-де лежить паморозь. Вдень сонечко наче і намагається нагріти повітря, але, мабуть, не вистачає вже в нього сили. Скрізь відчувається крижаний подих зими. Починаються найкоротші дні й найдовші ночі. Сонце нижче опускається над небосхилом.
За ніч на небі зібралася сила-силенна хмар, а вранці, мов пір'їночки, посипалися з них маленькі сніжинки. Вони, наче танцюючи, падали на землю і стелилися білою рівною ковдрою. Від цього дивовижного падіння сніжинок на душі було радісно, бо ось він, нарешті, перший сніг, і якось сумно,— бо це вже певна прикмета, що скоро почнуться морози.
Вранці виглянуло сонечко — і сніг потроху почав танути. Це так завжди буває, адже це тільки перший сніг. Але люди, особливо діти, раді першому снігу. І пригадуються слова Л. Глібова із поезії "Земна пісенька":
Зимонько-снігурочко,
Наша білогрудочко,
Не верти хвостом,
А труси тихесенько,
Рівненько, гладесенько
Срібненьким сніжком.
Подвоєні букви в сучасному українському письмі вживаються для того, щоб позначити:
- два однакові приголосні звуки на межі значущих частин слова;
- подовжені м’які приголосні звуки, що виникли між голосними у корені.
Подвоєння відбувається:
1. При збігові двох однакових приголосних: - на межі префікса і кореня: беззубий, віддячити, оббити, роззява; - на межі кореня і суфікса: докорінний, неписьменний, щоденний, осінній, ранній;
2. У наголошених прикметникових суфіксах -енн-(ий), -анн-(ий), -янн-(ий), що вказують на міру, більшу, ніж звичайна, або на можливість чи неможливість виконання дії: здорове'нний, невблага'нний, страше'нний, незрівня'нний, незліче'нний.
3. У прикметниках-старослов’янізмах: огненний, благословенний, блаженний, окаянний, священний, мерзенний. Подвоєння не відбувається:
1. У прикметникових суфіксах -н-, якщо основа закінчується на будь-який інший звук, крім -н: реформа — реформений, дерево — дерев’яний.
3. У прикметникових суфіксах -ан-, -ян-, -ен-, що не вказують на неможливість виконання дії або велику міру, та в суфіксах -ин-, -ін-: шалений, жаданий, довгожданий, насильствений, буквений, потомствений, морквяний, лебединий.
Порівняйте: Нездо'ланий — нездола'нний, неоці'нений — неоціне'нний, неприми'рений — непримире'нний.
а) Екранізованний, електронний, корінний, винний.
б) Ідейний (?), брудний, водний, овальний, балетний.
Я не дуже впевнена, що усе правильно.
Мамині руки
У моєї матусі ніжні і лагідні руки. Мамині руки з раннього дитинства піклуються про мене. Ними вона приголубить і покарає, допоможе і підтримає. Її руки можуть все: шити, прати, прасувати й готувати. Я дуже люблю свою матусю за її золоті руки.
Синонім: вітрильник - корабель, човен, яхта.
Споріднені: вітрильник - вітер, вітрило, вітряний, повітря, повітряний.