Кожен з нас любить нашу мову. ці слова ці ритми життя. мати та батько з малечку навчали мене української мови та тепер зараз я вже в школі. чомусь іншим не дуже до вподоби ці пісні казки приказки та проста мова. ніжна сповнена почуттів мова в кожному серці українця....
Вчитель наш, Петро Олексійович, завжди приходить вчасно, напевно в нього дуже швидка хода.
Я часто бачу в саду метеликів-кропивниць або ж кропив'янок. Вони невеликі, але помітні. У цих метеликів цегляно-червоні крильця з великими чорними цятками. Метелики цього виду, звичайно, носять таку назву не тому, що п’ють кров. Просто їхні гусениці виростають на кропиві.
Крила кропивниць гарної форми, верхня їхня частина виступає в порівнянні з нижньою. Зубчасті краї крилець мережані чорно -білим. Завдяки цим прикметам кропивницю не сплутаєш з будь-яким іншим метеликом.
Якщо метелик сидить на квітці, то можна побачити також нижню частину його крил. Але вона зовсім неяскрава, сіро-бурого кольору з широкою жовтою смугою.
Я люблю спостерігати за метеликами цієї породи. Особливо, коли по саду їх літає декілька. Або коли метелик сидить на квітці, рівненько розправивши крила. Здається, простягнеш руку та обережно візьмеш у долоні це диво. Але варто потягнутися за нею, як кропив'янка вже знову тріпоче крильцями в повітрі.
3. два апельсини, три інженери, чотири депутата, два військових літаки, чотири гірських озера, два важливі закони, три нові книжки, чотири вчителя, два вуха, шість олівців, шість відер, сім відсотків, мільйон віків, десяток яблук, дюжина ложок, пара черевиків, табун коней, обидва плуги, обидві книжки, обоє дівчат, одна друга літра, дві цілих вісім десятих гектара.
