Повітря, сонце, небо, земля — це багатство кожної людини. І дуже важливо все це зберегти. Раніше люди схилялися перед природою, вшановували її. Зараз людина хоче від неї взяти якнайбільше, забуваючи, що вона — гість на землі. То ж берегти природу — це одне із важливих завдань людства.
<span>І як сумно і прикро на душі, що на Україні не вберегли матінки-природи. Сьогодні трагічні дзвони лунають над нашою землею. Це дзвони пам'яті. Вони нагадують про страшну трагедію, яка відбулася в Чорнобилі. Саме там у квітні 1986 року вибухнув атомний реактор, і "мирний" атом приніс таке лихо, якого людство ще не знало. І найстрашніше те, що наслідки Чорнобильської трагедії ми будемо відчувати довгі роки, і нащадки наші не раз пом'януть її словами гіркими й гнівними. </span>
<span>Тяжкими роздумами про цю трагедію та її наслідки пройнята поема Івана Драча "Чорнобильська мадонна". </span>
<span>Вже сама назва твору висвітлює його суть. Мадонна — це жінка, прекрасна своїм материнством, це життя і продовження роду, це безсмертя людства. Митці всіх часів зображували Мадонну, у кожного вона своя, неповторна, її образ проходить крізь століття. Любов та ніжність творили Мадонн. Нова Мадонна народилась із спалахів збожеволілого атома, із страшної біди. І ім'я її — Чорнобильська мадонна. </span>
<span>На її очах змінився світ: ліс став "сонця рудіший", пишна рослинність стала насиченою радіонуклідами. Тепер отруєні і земля, і вода, і повітря. </span>
<span>Але найстрашніше те, що смерть торкнулася своїм крилом і дорослих, і дітей. І вагітна жінка вже ніколи не буде знати спокою за ще ненароджене дитя. Гинуть дорослі сини, борючись зі страшним вогнем, гинуть матері, які неспроможні допомогти синам. Вогняний хрест тепер переслідує і синів, і матерів. Ніхто не врятується, бо смертельний вогонь "женеться хрестом навздогін". </span>
<span>Іван Драч намагається знайти витоки біди, чому вона сталась, і доходить страшного висновку: цю трагедію породили нелюди. Немає значення, хто вони: чи політики, чи вчені... Але вони будуть прокляті народом за недбалість, за байдужість. </span>
<span>Бог їм суддя. </span>
<span>І сьогодні обов'язок кожного з нас — зробити все, щоб ніколи більше не зазнала лиха Земля. </span>
<span>Люди! Бережіть землю! Бережіть заради дітей, онуків, заради життя! </span>
Н. сімсот вісімдесят шість
Р. семисот восьмидесяти шести
Д. семистам вісімдесятьом шістьом
Зн. сімсот вісімдесят шість
Ор. семистами вісімдесятьма шістьома
Я завжди допомагаю мамі.Мию посуд,прибираю,не тільки в своїй кімнаті.
Вона
Її
Їй
Нею
На ней
Займенник -вона
