Колы починаеться ос1нь дерева гублять свое лисля ,дощ1 рясн1ють птахи в1дл1тают у выр1й .Ос1нь це коли стае холодно люди вдягають курткы та пальто ,Ялюблю ос1нь бо вона наповнена жовто-гарячими кольорами ,ос1нью мы едемо вчитися та здобуваты знання
Можна використати пейзажну лірику...це наприклад вірш Лесі Українки <u>"Хвиля":</u>
Хвиля йде,
вал гуде —
білий, смілий, срібний, дрібний,
нападе
на сухеє баговиння,
на розсипане каміння,
білим пломенем метнеться,
стрепенеться,
скине з себе все, що ясне,
й гасне...
Хвиля смутна,
каламутна,
вже не ясна, вже не біла,
відпливає посумніла,
мов до гробу.
Із плачем до себе горне
баговиння тьмяне, чорне,
мов жалобу.
І зітхає,
і втихає,
рине в море величезне
й чезне...
Чи вона
йде до дна?
Може, буде там покірно,
мов рабиня, тихо, вірно,
колихать малі молюски,
гаптувать прозорі луски,
на коралі класти карби,
вартувати морю скарби,
і слугою
під вагою
там вона довіку стане
й не повстане?
Чи полине
межи сестри, межи милі,
вільні хвилі,
розтечеться, розпливеться,
знову сили набереться,
потім зрине
і гучна,
і бучна,
переможно валом сплесне
і воскресне?
Або такий:
Коли прийшла весна
напоєна цвітучим ароматом,
веселим щебетом пташок,
яскравим сонцем оповита
то стрепенулась я,
підняла голову до сонця, всміхнулася
і легкою, веселою ходою
пішла дивитися дива.
А диво скрізь:
промінчик сонця блиснув над водою-
і ожила ріка
роси краплина покотилась по травинці-
ожив весь луг
вітрець веселий колихнув деревце-
і зашумів весь ліс
у мами на руках всміхнулася дитина-
і задзвенів весь світ...
Як гарно жити, дітей ростити,
любов пізнати
і не спіткнутись, не упасти,
додолу очі не опустити
Весь світ любити
і жити, жити, жити...
Ще можна взяти вірш Шарля Бодлера "Вечорова гармонія" (зі світової літератури)
Майор, Йосип, польовий, район, павільйон, льотчик, підйом, дьоготь, дзьоб, сьогодні, бойовий, йорж, бульйон.
Так, я дуже полюбляю читати книжки! Коли ми читаємо, то занурюємось у зовсім інший світ, чи то вигаданий, чи вже існуючий. Він розповідає нам про те, що ми не бачили власними очима, але за допомогою автора книги можемо пропустити це через себе. Ще я вважаю, що людина, яка багато читає є грамотною, бо тренується зорова пам"ять. Читаючи багато різних книжок людина стає більш розумнішою та ерудованою.
Цікавий і невеликий детектив:Артур Конан Дойл. Палець інженера, або П'ять апельсинових зерняток. Дуже цікаві і , відносно, короткі детективи. Недавно їх вивчали в школі.