Українсьі письменники дуже полюбляють у своїх творах возвеличувати рідну землю,змальовувати її природу,розповідати про людей,які жили на теренах України.Проте не тільки наші письменники зачаровуються країною,в якій ми живемо.Багато відомих творців світової літератури у своїх творах згадують про велич і славу ураїнського народу.
Одним з таких творців можна вважати Джорджа Байрона,який у 1819 році написав поему"Мазепа".Героєм Байронового твору Мазепа став тому , що був відомий як борець за незалежність козацьої держави,але не тільки це зацікавила англійського письменника,його захопила легенда про любов Мазепи до дружини заможного польського шляхтича,яку він й детально описав у творі "Мазепа".
Наскільки відомо Байрон ніколи не був на Україні, хоча це зовсім не завадило йому описати усе чим славилась вона:степами ,лісами...Про ліси на козаччині ось як він пише:
Це був безкраїй дикий праліс
Кремезних вікових дерев,
Що вже не гнув їх вітру рев,
Лиш хмиз обламував з дубів,
З сибірських вибігши степів.
Окрім природи він детально описує Мазепу та інших історичних постать,які жили в кінці 17-на початку 18 ст.
<span>Приємно усвідомлювати що історією твоєї країни цікавляться іноземцями,що природою ,яка на Україні змальовується багатьма зарубіжними письменниками. Твір Байрона дає змогу оцінити нам Україну з іншої точки зору,побачити її з іншої сторони ,за що ми йому і вдячні.</span>
Мораль басен Толстого доступна детям, действие развертывается драматично, остро. Так, в басне «Осел и лошадь» нежелание лошади помочь ослу оборачивается против нее же. Осел не выдержал тяжелой ноши и упал мертвым, а лошади пришлось везти и поклажу, и ослиную шкуру: «Не хотела я немножко ему подсобить, теперь вот все тащу, да еще и шкуру».
<span>Басни Л. Толстого воспитывают трудолюбие, честность, смелость, доброту («Муравей и голубка», «Отец и сыновья», «Лгун», «Два товарища», «Старый дед и внучек»). Доброта и самоотверженность голубки, спасшей муравья, вызывают ответное стремление помочь, и, когда она попала в сеть, муравей спасает ее: «Муравей подполз к охотнику и укусил его за ногу; охотник охнул и уронил сеть». В басне «Отец и сыновья» отец показал наглядно непослушным сыновьям, что нужно жить в согласии, приказав сломать веник. Оказалось, что целиком его сломать невозможно, а по прутику — очень легко: «Так-то и вы: если в согласии жить будете, никто вас не одолеет, а если будете ссориться да все врозь — вас всякий легко погубит». </span>
<span>В басне «Лгун» высмеиваются легкомыслие и глупость мальчика-пастуха, который обманывал мужиков, крича: «Помогите, волк!» Когда же в самом деле пришла беда, крику мальчика не поверили, и все стадо было перерезано волком. </span>
<span>Писатель добивается, чтобы мораль в его баснях была не отвлеченной, а живой и конкретной. Так, в басне «Два товарища» ее произносит тот, который был оставлен своим другом. В ответ на вопрос, о чем медведь говорил ему, он сказал: «А он сказал мне, что плохие люди те, которые в опасности от товарищей убегают».</span>
<span>Ні, помсту - це бенкет богів. І якщо правда, як
запевняють нас священики, що боги приберігають це право для самих себе,
значить, вони вважають це насолода занадто цінним, щоб надавати його
простим смертним. А честолюбство! Це така спокуса, яке здатне турбувати
людську душу навіть серед небесного блаженства.
</span><span>Нам залишився тільки повітря, щоб дихати, та й його
не забрали тільки тому, що інакше ми не виконали б роботу, навалені на
наші плечі. Що повкусней та пожирніше, то до їх столу; жінок красивіше -
на їх ложі; кращі і найхоробріші з нас повинні служити у військах під
початком чужоземців і встеляти своїми кістками далекі країни, а тут мало
хто залишається, та й у тих немає ні сил, ні бажання захищати нещасних
саксів. Дай бог здоров'я нашому господареві Седріку за те, що він
постояв за нас, як личить мужньому воїну ...
</span>
Название передаёт образ Сашеньки,он подснежник среди обитателей города и трактира,чистый и свежий,как цветок.
Гимназистик Сашенька-десятилетний мальчик,розовощёкий,с небесно-голубыми, ясным глазкам и светлыми кудрями.Чистое,нежное личико,ангельский тонкий голосок и свежесть всего его существа.Простодушный,наивный "подснежник",с доверчивым, внимательным взглядом.Одет в новую светло-серую шинель,с серебряными пуговицами,синий картуз с пальмовыми веточками.Новичок в жизни,свеж и чист ,как ангел. Вежливый,воспитанный мальчик с грустью и тоской в глазах , и с одиночеством в сердце.Он ждёт,он надеется на встречу с отцом и этим живёт часы,дни,недели.Когда отец уезжает,то великое горе наваливается на Сашеньку.Глаза перестают светиться,плечи опускаются,голова поникает ,как цветок увядшего подснежника.