Правильно утворенна форма дієслова: спечімте
Корень книж, суффикс к, окончание а
Мені подобається майструвати. Я часто допомагаю татові.<span> Минулої осені у школі проводився конкурс на кращу годівницю для птахів. Я з татом теж змайстрував невелику годівничку. Хоч вона не була найкращою, з гордістю повісив її на гілці дерева нашого шкільного парку. Ще хочу зробити шпаківню. Коли прийде весна, вона стане гарною хатиною для шпаків. </span><span> Моя справа не тільки подобається мені, вона приносить користь.</span>
Душа летить в дитинство як у вирій,
бо їй на світі добре лише там.
Л.Костенко
У моєму дитинстві було безліч красивих моментів, які я сьогодні з радістю згадую.
Коли ми з сім’єю поїхали на море, я був дуже щасливий. Я відпочивав з родичами, знайшов друзів, але через 2 тижні це щастя закінчилось…
А на наступний рік восени, у буденний день, коли прийшов час йти з садочка, за мною прийшов тато. І коли ми вийшли, я побачив новенький велосипед. Наступні декілька днів я не злізав із своєї нової іграшки. Я катався із своїми друзями і був щасливий. Але настала зима, сніг… І це щастя також закінчилось.
<span>Але справжнє щастя до мене прийшло 1 січня 2008 року. В той день у мене народилась сестричка. Вона нас розважала, тягла гуляти, а коли Аня навчилася ходити, ми могли відпочити тільки тоді, коли вона спить. </span>
<span>Це щастя! І воно ніколи не зникне. </span>
Я - підмет
Люблю - присудок
Тебе - додаток
Зимонька - це звертання, а звертання не є членом речення