Хто знання має, той мур ламає. У світі дикої природи все живе підкорюється одним і тим самим законам: основою для життя будь-якої істоти є інстинкти.Тварини, комахи, птахи народжуються з ними та передають їх своїм дітям. Але навіть ці нерозумні порівняно з людиною істоти протягом життя набувають певних знань, котрі допомагають їм не просто виживати, а жити в кращих умовах. Колись батько прочитав мені розповідь про сороку, котра, не змігши видобути воду з дна глечика, почала кидати в цей глечик камінці і робила це доти, доки вода не опинилася майже на поверхні. Що це, як не винахідливість, знання?Людство вижило й розвинулося саме завдяки знанням. Навички з мисливства, облаштування свого житла, виховання нащадків, здобуті первісною людиною, протягом тисячоліть не просто змінилися, а дуже розвинулись, розгалузились. Чи могла уявити людина середньовіччя, що за кілька століть люди вже підкорять не тільки глибини океану, а й височінь неба? В усі часи жили сміливці, котрі своїми допитливістю та сміливістю стимулювали людство до розвитку, до підкорення нових вершин. Ось, наприклад, Ікар спробував долетіти до сонця на сконструйованих ним крилах, Авіценна, який досліджував властивості різних трав, мінералів, розвивав медицину, Леонардо да Вінчі зробив неоціненний внесок до розвитку великої кількості наукових і мистецьких дисциплін. Численні винаходи таких сміливців століттями складалися в скарбницю людства, деякі з них, наприклад, колесо, журавель на криниці, звичайна голка, сьогодні здаються настільки буденними, що навіть складно уявити, що колись людство не мало таких предметів.<span>Досвід попередніх поколінь не тільки створює основу для життя сучасного людства, але й стимулює його до розвитку вже набутих та отримання нових знань. Підкоривши воду, вогонь, повітря, атом, люди активно підкорюють космос, земні глибини, поглиблюють знання з фундаментальних дисциплін. Протягом усього життя людство навчається й використовує набуті знання, передає їх наступним поколінням, тим самим змінюючи світ і самих себе.</span>
Сьогодні я прожила день не марно. Чому? А тому що вранці, коли поспішала до школи зустріла стареньку , що несла важку сумку. Я допомогла їй і бабуся подякувала мені. А після уроків я нагодувала маленьке кошенятко, яке жалісно нявкало біля мого будинку. Я налила йому молока. Воно напилося та почало голосно мурликати. У мене настрій був чудовий! Як же небагато треба для щастя! <span>Добрі вчинки приностять радість не тільки оточуючим людям, але і тому, хто їх робить. Без добра життя нещасне. </span>
У нашому дворі диво - залили справжню ковзанку! Дівчата одягли ковзани і катаються, неначе справжні фігуристки. А хлопці влаштували хокейну баталію. Діти веселі та щасливі, адже ковзанка - найкраща зимова розвага.
Звичаї свого народу потрібно знати, тому, що, людина,яка не знає звичаїв свого народу та не піклується про збереження своїх традицій, не може вже вважатись повноправним громадянином своєї країни, адже ця людина-відступник,який зрадив своїх пращурів,які вмирали за свою країну та свої звичаї,та разом з ними усю свою націю.