Жанром найвідомішого твору німецького письменника-романтиста Гофмана «Малюк Цахес на прізвисько Цинобер» є казка, але це зовсім не означає, що те, що там описано і розказано, не має ніякого відношення до реальності і дійсності. Ця казка-новела має деякі особливості, які роблять її вкрай схожою на дійсність. Ті образи, які показує автор, близькі до реальності і не повинні робити на когось виключно казкове і фантастичне враження. У відповідності до змісту цього твору малюк Цахес був просто огидною істотою – він був маленького зросту, виглядав недоладно, некрасиво, риси обличчя його були просто жахливими і відразливими. До того ж, він мав кепський характер, був дурним, не знав нічого корисного і не міг принести користь оточуючим його людям. Проте, Цахеса всі навколо любили, вважали прекрасною людиною, яка є гідною всього найкращого. Так склалося, що завдяки цій чудесній ілюзії Цахес отримував те, чого зовсім не був вартий. А причиною всього цього була лише милість феї. Саме вона дала йому ті три волосини, які допомагали створити таку жахливу і шкідливу для оточуючих ілюзію. Проблеми, підняті в цьому творі, є актуальні сьогодні і в реальному житті. По-перше, варто відзначити, що серед реальних людей, що живуть пліч-о-пліч з нами, теж достатньо тих, хто користується чиєюсь прихильністю, як і Цахес користувався прихильністю феї, і отримують якісь великі від того вигоди. Це абсолютно несправедливо і нечесно, але, на щастя, ще одним аспектом актуальності твору «Малюк Цахес на прізвисько Цинобер» є те, що ті, хто не заслуговує, але отримує блага, рано чи пізно викриваються оточуючими людьми. У навколишніх людей начебто полуда з очей падає і вони бачать, хто ж насправді перед ними стоїть. У таких випадках люди відчувають бажання знищити того, хто стільки часу їх обманював, іноді їм навіть вдається це зробити. <span>Суспільство завжди було і буде однаковим. Іноді успіху добиваються ті, хто цього зовсім не заслуговує. Несправедливість – невід’ємна складова нашого життя. Люди повинні бути уважні до свого оточення, щоб ненароком не допустити туди людину, яка буде подібна Цахесу, тобто не буде мати ніяких переваг, але буде отримувати всі блага. Саме можливість такої ситуації і обумовлює актуальність цього відомого твору Гофмана</span>
Не плюй в колодезь, случится (пригодится, сгодится) напиться. Бане не сгореть, а овина не потушить (поверье). Горе тому, кто непорядком живет в дому. Пар костей не ломит, вон души не гонит. Без забора, без запора не уйдешь от вора. Бешеному дитяти ножа не давати. Ешь мед, да берегись жала. Люблю греться, да как бы не обжечься. Не всякому верь, запирай крепче дверь! Гляди под ноги: ничего не найдешь, так хоть ноги не зашибешь. Баю, не ложись на краю: придет волчок, выхватит бочок. Не руби выше головы: щепа глаза запорошит. Зимой волка бойся, а летом мухи. Не винно вино, виновато пьянство. Обожжешься на молоке, станешь дуть и на воду. Стеклянную посуду береги, что девку: расшибешь - не починишь. На радостях запьёшь — с горем об руку пойдёшь. Не узнавши броду, не суйся в воду. <span>Береги нос в большой мороз.</span>
Я читал только эти произведения. Вот: Берестов: Автор дружил с ежиком. Ежик пил молочко с рук Берестова, разрешал гладить его. Но как то оставили дверь на распашку и ежик убежал. Автор был очень расстроен. У ежика тоже ведь есть семья как и у писателя. Новерно поэтому автор не побежал за ежиком,и просто помахал ему на прощанье. Мамин-Сибиряк : Медведко был забавным медвежонком, он был внешне миленьким, но очень безобразнечал. Главный герой разбойничал, чем вызывал негодования всех вокруг.
