Рідна моя земле!
Мудра Берегиня, мій барвінковий краю!
Велика земля українська. Високі тополі та смерічки - це наша Україна. Кримські степи, обпалені сонцем, і запорізькі поля в соняшниковому цвіті - це наша земля.
Одного разу народиться в людині святе почуття до рідного краю, і керуватиме воно її вчинками, відвертатиме від негараздів, спрямовуючи життя гідним шляхом.
Кожна людина з великою любов'ю згадує те місце, де вона народилась. Це маленька батьківщина кожного з нас. Коли їх скласти разом, вийде велика держава - Україна. Це наша земля з її славною історією і мудрими талановитими людьми. Протягом багатьох років наш народ боровся за свою незалежність і переміг.
Розцілувати, <span>цьомати, цьомкати, цмокати.</span>
У лікарні Василько лежав у ліжку й думав:– Завтра я не піду до школи, але у мене так багато роботи. А тут таке нещастя: лікар сказав, що треба лежати цілий тиждень. Що робити?Василько повернувся на бік, застогнав від болю. У цей час до палати зайшов лікар і поцікавилася:– Васильку, тобі нудно лежати?– Звичайно, нудно.– Я прийшов запитати, чи паморочиться в голові?– Так, паморочиться.– Давай ти приймеш ці ліки. Добре?– Ну що ж, давайте… А що ще я повинен робити? – запитав він.– Ти лежи, – з подивом подивився лікар на Василька і розсміявся.– Чому Ви смієтеся? – образився Василько.– Пробач, будь ласка… Скільки тобі років, хлопчику? – запитав лікар.– Чотирнадцять.– Ти зовсім дорослий. А що ще тебе болить?– У мене все болить, лікарю: голова та груди.– Відкрий рота. Покажи язик… Так… Скажи «а». Тепер зніми сорочку, я подивлюся твій живіт… Так болить? А так? Нічого серйозного. Зараз випишу рецепт. Нехай твоя мама піде до аптеки за ліками. Будеш приймати по дві таблетки тричі на день. Ввечері я знову прийду оглянути тебе. У мене немає ніяких сумнівів, що це ангіна. А чому такий сумний? – запитав лікар.– Я сам не знаю, – відповів якомога серйозніше хлопець.<span>– Одужуй, Васильку. До побачення, – сказав лікар і вийшов з кімнати.</span>
<em>інженер, професор, капітан -</em> чоловічого роду , бо назви професій завжди чоловічого роду
<em>непосида і листоноша</em> іменники середнього роду<em></em>
<em>сани - цей іменник роду немає, бо це іменник, що вживається лише в множині
</em>
Для того, щоб порахувати кількість звуків та букв у словах вересень та учитель, слід виконати транскрипцію:
Вересень [вересен'] - 8 букв, 7 звуків.
Учитель [учител'] - 7 букв, 6 звуків.
У поданих словах звуків менше, ніж букв, бо м'який знак звука не позначає.