1)Мій песик полюбляє гуляти у нас під вікном(Присвійний займе займенник-мій)
2)Ніщо не може заставити Марічку вчитися на відмінно(Заперечний займенник-ніщо)
3)Ця дівчина дуже кмітлива(вказівний займенник-ця)
4)Абищо тут не було,безлад влаштували жахливий!(неозначенний займенник-абищо)
5)Я полюбляю ходити до школи (особовий займенник-я)
У мене теж є батьки, і вони добрі. Вони працюють, не покладаючи рук. Мама прибирає квартиру, готує різні страви, виконує дуже багато іншої роботи. Недарма кажуть: “Жіноча робота ніколи не скінчиться”. Це, звісно, правильна думка. Тато — головний у нашій сім’ї — забезпечує нас усім: купує одяг, продукти, постійно працює на різних роботах, аби нам нічого не бракувало.
Я вважаю, шо кожна дитина повинна допомагати своїм батькам тому, що батьки не встигають зробити все, що потрібно. Я допомагаю своїм батькам прати, прибирати в квартирі, поливати квіти, ходити до магазину.
У мене найчудовіші батьки, яким я завжди буду допомагати. Я дуже їх люблю.
Тричі відміряй, а раз відріж (роздум про зміст прислів’я)
Прислів’я дійшли до нас від наших пращурів як дорогоцінний мовний скарб. Вони відтворюють мудрі думки нашого народу, але цю мудрість можуть зрозуміти лише ті, хто поважає рідний край та рідну мову, хто гідний цієї мудрості.
Пригода, про яку я хочу розповісти, сталася влітку. Моя подруга Надя захотіла пошити собі сукню. Взяла великий шмат тканини, ножиці, голку та нитки. Почала шити. Вона була не дуже старанна і хотіла пошити дуже швидко. Ось Надя абияк зняла мірку, швиденько зробила намітки на тканині і вирізала великий шматок. Притулила до себе викрійку і вирішила ще підрізати. Зрізала вона ще з боків, та все на око, як-небудь, бо поспішала, хотілося швидше похизуватися сукнею. Відрізала, зшила, підрубила, а сукня мала.
Прийшла до мене та розповідає:
— Юлю, ти знаєш, я захотіла пошити собі сукню. Я раз поміряла, а потім декілька разів обрізала і трохи не вгадала.
Я посміхнулася:
— Надю, послухай-но, що я тобі скажу. По-перше, все треба робити охайно та старанно і думаючи. Але краще за мене скаже мудре прислів’я: “Тричі відміряй, а раз відріж”. Дотримуйся цієї мудрої думки, і ти пошиєш чудову сукню.
— Так, Юлю, зрозуміла я, що ти хотіла мені сказати. Дякую.
Не я навчала подругу, як шити гарне вбрання, виконувати все точно і охайно. Цьому навчає нас усіх народне мудре прислів’я.
<span>Переді мною – вишиванка. Її зробила моя бабуся своїми руками. На білому, як сніг полотні, розкинулися чарівні квіти та листя, чудернацькі та загадкові візерунки. «Це на удачу, ця квітка - щоб добробут був у сім’ї» - розповідала мені бабця, обережно та лагідно проводячи пальцем по вишиванці. «Мене навчила моя мати, яка у свій час теж опановувала це мистецтво під наглядом своєї матері, твоєї прапрабабці», - продовжує вона: «Тут вся наша історія, все життя українців, всі надії і сподівання. Можливо і ти колись захочеш дізнатись про це більше». З тих пір для мене вишиванка є не просто шматком тканини з візерунками. Вона для мене є священним скарбом моїх пращурів.</span>
За неділю до Великодня святкується вербра неділя.Перед вербноя неділею,люди до церкви везуть вербове гілля,щоб зранку посявятити його.Коли верба вже посвячена священником,діти один перед одним намагаються встигнути проковтнути кілька котиків.За народним переконанням ці котики вбережуть горло від хвороби.Добрі господарі після повернення з церкви садять на городі по кілька гілочок священної верби.А молодь жартома била одне одного священним гіллям ще з дорозі із церкви.При цьому потрібно було промовляти:
Будь великий,як верба!
Будь багатий,як земля!
Будь сильний,як вода!
Але після використання,священну вербу ні в якому разі не можна топтати та викидати-це великий гріх!Потрібно лише зібрати в одному місці та спалити.
Живу та неживу природу потрібно берегти
<span> Наша природа дуже унікальна, і все що зв'язано з нею це ті
речі які потрібно цінувати. Не було б природи то й і не було б людей,
все в цьому світі взаємозв'язано.
Природа це взагалі така
річ, що її не тіки потрібно берегти, але обов'язково за нею потрібно
доглядати. Природа ще буває не живой таку природу теж потрібно берегти.
Ось наприклад люба збережина квіточка, комашка, хоч воно вже не живе але
ми можемо подивитись на них з блиська і побачити яке ж воно гарне.
Природа вона у нас одна, і хоч вона розрізняється в кожній країні, але її потрібно берегти це все наше життя.</span>
