Маленькій Оленці дуже хотілося впіймати горобчика. Але той не давався в руки. Тоді вона надумала склеїти горобчика з сірого пір'я.
Розрізала в подушці маленьку дірочку. Набрала сіренького пір'я. З тіста зліпила голого горобчика, обмазала вишневим клеєм. Нату-лила пір'ячка.
Ось і горобчик готовий — сіренький, з тоненьким дзьобиком, з чорними оченятами, як макові зернятка. Посадила Оленка горобчика на підвіконні. Насипала йому пшонця, поставила водички.
Мовчить горобчик. Накришила хліба — мовчить горобчик.
Але ось надворі над вікном зацвірінчала горобчиха до своїх діток.
<span>Підняв голівку Оленчин горобчик, повернувся до відчиненого вікна, розправив крильця...</span>
- Онучек, давай навколо нашого дома посадимо сад? - спитала бабуся
- Гаразд. Можно посадити яблуні, груші, абрикоси, вишні. - порадив онук бабусі
- Що скажешь за малину та клубнику?
- Згоден. Можно, буде осіню робити варення
- Звичайно! - підтримала бабуся свого онука
- Я ще думаю, що можемо посадити кавуни. Щоб в літку було чим посмакувати
- Ти ж не забувай про овочі - нагадала бабуся онукові
- Помідори, морква, картопля. І багато всього.
- І в зимку буде, що нам всім
- Пішли, бабуся! - гукнув онук бабусю
- Ідем, дитино, ідем!
Будує -о/-'о=о
сіє ='о=о
дякую ='о/-о=о
їм =о-
леліє -о/='о=о
Знехтувала- [з н е х т у в а л а ] - 4 гол. 4 скл. 6 приг.10букв 10 зв.