Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це легенда. То й повість починається, як починаються казки: "За широкими морями, за лісами дрімучими, ще й за горами кам’яними... був колись веселий край, заворожений злими людьми, заневолений двома неволями".
<span>З 28 на 27 лютого старого стилю в селі Моринцях на Звенигородщині, в хаті кріпака пана Енгельгардта, Григорія Шевченка, народився син Тарас. </span>
<span>Батько й мати на панщині, то й доглядала за малим Тарасом старша сестра Катерина, яка й сама ще була дитиною. Хочеться їй самій ще з подругами погуляти, то посадить малого в ямку на вигоні, накаже не вилазити та й майне до гурту. Згада про малого тільки тоді, як із поля покажеться череда. Вітром летить до ямки, а воно сидить. Як побачить Катрю, з плачем викидає рученята. І картає себе Катря, що покинула дитину саму на вулиці. Ідуть вони за село виглядати маму й татка. </span>
<span>Минають роки... Росте Тарас... Тільки зіп’явся на ноги, почалось дитяче бурлакування, бо батьки на панщині, брат десь пастушить, сестра нагороді... І мандрує дитина то на леваду, то до ставу, то за сад на могилу... </span>
Сад темний, густий, бур’янами зарослий. Невесела й хата Шевченків зимою та восени — кривобока, стара, стіни повигинались, солома потемніла, потрухла, мохом узялась, дірки світять голими латами. А весною зацвіте садок , посіє Катря квіти під вікнами, і суму мов не було. Вперше по весні Шевченкова родина розташувалась коло хати надворі вечеряти. Але невесела та вечеря: зморений батько свариться, мати заклопотана, зажурена, дочка заплакана. Зайшов звичаєм сусід погомоніти й дивується, що так пізно вечеря. То мати й розповіла про їх клопіт: Тарас десь дівся. Скрізь обшукали, та так і не знайшли. Вирішили після вечері знов іти шукати.
<span>Зарипіли десь вози; вдарила луною багатоголоса пісня. Всі забули на деякий час про хлопця, заворушились – чумаки! – повиходили назустріч. Аж тут Катря побачила Тараса. Почали допитуватись, де був. Хлопець і розповів, що заблукав у полі, стрів чумаків, вони посадили його на віз, дали батіг у руки та й привезли додому. А як повкладала мати дітей спати, а сама з сусідами сіла на призьбі, почав Тарас тихим голосом розповідати брату та сестрі, що ходив туди. Де сонце заходить, і бачив залізні стовпи, що небо підпирають. Крадькома прислухалася мати: </span>
<span>—</span>
Основоскладання: будматеріали, відеокарта.
Преф-суф.: нарукавник, неробство.
Суф.: осінній, підливка.
Безафіксним: пуск, блакить.
Я завжди заздрила художникам,адже вони мають безліч пензликів.
Раніше я дуже хотіла бути художником
Моя сестра навчається на модельєра
Додельєр-це дуже складна професія
Раніше я думала,що дизайнери можуть вигадувати лише одяг
Я дуже хочу бути дизайнером
Моя вчителька - найкраща у світі
Аби стати вчителем потрібно любити дітей
Коли продавець, у нашому магазині, запитав ,що мені потрібно, я розгубилася й не могла вимовити жодного слова
Щойно ми з мамою зайшли до магазину,продавець одразу ж посміхнувся нам
Двірник-це одна з найтяжчих професій
Двірниц-це людина яка робить наше довкілля чистішим
Хлопці вирішили допомогти бабусі скопати город, аж раптом у землі вони знайшли скарб.Спочатку хлопці не могли повірити своєму щастю і продовжували викопувати скарб ще швидше. Коли вони дісталися до дна, вони побачили зовсім маленький ящичок з замком. Хлопці дуже засмутилися, адже вони не знали як відкрити скарб. І вони вирішили на допомогу покликати бабусю. Коли бабуся прийшла на город, вона дуже зраділа, що хлопці викопали їй таку велику яму, адже їй така і потрібна була. Але коли вона дізналася, що вони знайшли, вона дуже здивувалася. Їй теж було цікаво, що всередині і тому вона взяла коробку і попрямувала до свого сарай, щоб відкрити її. Хлопці пішли за нею. Бабуся дуже довго намагалася відкрити коробку, і нарешті у неї це вийшло. Вони все стривожено чекали відкриття скарбу, вони хвилювалися і раділи одночасно. Коли коробка відкрилася, хлопчаки прокинулися. Насправді це був сон. Вони засмутилися, але все ж вирішили допомогти бабусі.
Важливий,цінний,коштовний,дорогоцінний,значущий.