Натхненні працею, ми творимо нове.
працею- Орудний відмінок
Сорок з половиною центнерів, сто сімдесят чотири гривні, три з половиною метри, чотири кілограми, шістесят одна третя грама, більше тридцяти двох ціліх і семи десятих відсотка, одна ціла вісім десятих градуса, два олівці, три столи, півтори години, півтораста гривень
-Добрий вечір, Сергію. Ви вже чули про подію в селі?
-Ні. А що там трапилось?!
-Михайло зважаючи на обставини, не довго думаючи пійшов на озеро, але нікому не сказав. Його мати поклавши руку на серце шукала не шкудуючи сил. Він потім знайшовся та мати не моргунвши оком поччала його сварити.
Бра-ття - 2 склади: 1 склад - відкритий, наголошений, 2 склад - відкр., ненаголош.
[б] - приголосний, дзвінкий, твердий
[р] - приголосний, сонорний, твердий
[а] - голосний, наголошений
[т':] - приголосний, глухий, м"який
[а] - голосний, ненаголошений
6 букв, 5 звуків.
Зимова хуртовина панувала вчора в нашому місті. Ще зранку, сидячи на уроках в школі, я помітив, що погода псується. Спочатку за вікном стали падати з неба окремі сніжинки. Вітер підхоплював їх та відносив подалі. З часом сніг став падати густіше, а вітер ставав все сильніше. Сніжинки швидко кружляли у повітрі.
Небо затягли важкі снігові хмари, і воно набуло сірого кольору. На вулиці стало похмуро.
Коли після уроків я вийшов на шкільний ганок, то порив вітру одразу кинув мені сніг просто в обличчя. Вітер навіть здував сніг з кучугур та обсипав ним перехожих з ніг до голови. Почалася справжня завірюха. Дрібна сніжна крихта стала боляче сікти мені обличчя. Тому я прикрив обличчя шарфом та насунув шапку на лоба.
У цей день ми друзями вирішили не кататися на санках, а відразу розбіглися по домах.
Потім я чекав батьків з роботи. Дуже швидко впала темрява. А вітер зовсім розгулявся. У вікно я бачив, як люди йдуть вулицею та борються з хуртовиною,, ховаючи обличчя у комір. Тато з мамою прийшли додому та довго обтрушували сніг з одягу.. Папа показував мені, як у нього змерзли щоки: вони стали просто крижані. Він спочатку навіть не відчував, як я до них торкаюся.
Завірюха лутуювала весь вечір, завиваючи у дротах. А пізно ввечері я помітив, що нарешті стало тихо. На вулиці іскрився сніг, у казці. Було зовсім безлюдно. Всі поховалися по домівках від суворої зими.
