1) быть взрослым
2) зазнати невдачі
3) не только материальные потребности
4) бред
5) слабкий
У кожної людини є своя співуча пір”їнка.Є таке прислів”я :У кого є щаслива пір”їнка тот щасливий,а у кого немає-ні.У деяких людей є талант,а якщо у тебе його немає,то ти ще не визначив його.Ти не повинен сумувати що у тебе немає таланту,це співуча пір”їнка нам дає талант,а талант є у кожної людини.Пробуди у себе ту мить,у якій ти знайдеш свою пір”їнку.
1. ...нічого не треба робити.
2. ...лагідно б'є симфонії на даху.
3. ...невпинно копошаться біля мене.
4. ...зранку співали птахи.
5. ...змінив моє життя.
6. ...яка нас оточує.
7. ...радіє.
8. ...виспівують свої лагідні пісні.
9. ...що люди повинні берегти природу, але все марно.
Я б хотів описати вам мій робочий день. Усі ці дні схожі один на одного.У будні я зазвичай встаю о сьомій. Я роблю гімнастику. Потім я мию своє обличчя і руки й чищу зуби. О пів на восьму я готовий снідати. Я люблю мати швидкий легкий сніданок. Після сніданку я відправляюся до школи.Моя школа поблизу мого будинку. Дорога до школи займає 10 хвилин. Мої уроки починаються о 8:30 і закінчуються близько 15:00. Шість або сім уроків на день — звичайний розклад. Двічі на тиждень я залишаюся в школі після уроків, щоб грати в баскетбол.Коли я прибуваю додому, я обідаю. Потім я трішки відпочиваю. Іноді я читаю книгу або говорю з моїми друзями по телефону.Після цього я починаю виконання моїх домашніх завдань. Двічі на тиждень я відвідую приватні уроки з математики для того, щоб поліпшити мої знання.Як правило, я закінчую виконання свого домашнього завдання близько 11 години. Але один день на тиждень не такий навантажений. Це четвер. У четвер я зазвичай допомагаю моїй матері. Іноді, я роблю покупки або забираю одяг з хімчистки.<span>Я зазвичай вечеряю о 8 годині. Потім я продовжую працювати. Об 11 годині я йду спати.</span>
Осіння погода - це дивовижне видовище! Все навколо наштовхує на думки, що природа - це художник, в розпорядженні якого залишилися лише фарби двох кольорів - жовтого і червоного. Дерева ще не до кінця скинули померлу листя й стоять, облямовані кронами кольору призахідного сонця. Якщо на хвилину зупинитися і перестати шуміти черевиками по помаранчевому покривалу, то можна почути, що ліс наповнюють тисячі звуків. Це прощальний «концерт» з пташиних голосів, метушливого шурхоту комах та інших маленьких мешканців, подуву останнього теплого вітру. Зовсім скоро все зануриться в зимову дрімоту і оповитий в дзвенячу морозну тишу.