Світла голова - чистий розум
Побити горшки - посваритися
ЗАБАРИЛАСЬ ВЕСНА ЗАБАРИЛАСЯ.
ЧИ У БЕРЕЗНІ, ДЕСЬ, ЗАБЛУДИЛАСЯ?
МОЖЕ ДЕСЬ ЗА МОРЯМИ ЩЕ НІЖИТСЯ?
А У НАС ТО ДОЩИТЬ, ТО ЗАСНІЖИТЬСЯ
НЕБО КУБЛИТЬСЯ, ЧОРНИМИ, ХМАРАМИ.
НЕОГЛЯДНИМИ, ЗЛИМИ, ПРИМАРАМИ
НАОКІЛ НЕПРИВІТНО, НЕ ЗЕЛЕНО,
З КРАЮ В КРАЙ СІРИМ СМУТКОМ УСТЕЛЕНО,
НЕ ЛЕТЯТЬ ГУСИ-ЛЕБЕДІ З ВИРІЮ.
А Я МРІЮ ТОБОЮ. ЧИ ВИМРІЮ?
ЧИ ДІЖДУСЬ ТЕБЕ ВЕСНО ЖАДАНАЯ?
ДИВОЦВІТОМ РЯСНИМ МЕРЕЖАНАЯ
НІЖНИМ ЗЕЛОМ І КВІТОМ ЗАКВІТЧАНУ
ІЗ КОХАННЯМ, НАВІКИ, ПОВІНЧАНУ.
ВИГЛЯДАТЬ БУДУ ЗЕЛЕНОКОСУЮ
В НОВИХ ШАТАХ І ПРОСТОВОЛОСОЮ
ПРОЙДИСЬ ВЕСНО ДІБРОВАМИ, ЛУКАМИ
ХАЙ ЖИВИМИ НАПОВНИТЬСЯ ЗВУКАМИ,
ЗАДЗВЕНИТЬ, ЗАСПІВА, ЗАЩЕБЕЧИТЬСЯ.
ПРИЙДИ Ж ВЕСНО – ЖАДАННА ЧУДЕСНИЦЯ
Найпоказовішою ознакою, що засвідчує належність "Землі" саме до символізму, - наскрізна знаковість, закодованість змісту. Повість оповита низкою деталей, які мали б називатись не просто символічними, а ще й містичиними. Передовсім символи виступають знаками долі- фатуму, насування біди (обрив струни на весіллі, заблукані Савині очі та його пристрасть до вбивств; злощасні граблі, якими Марія прохромила ногу, через що не могла піти на прощу).
Варити, зварювати, вариво, варю.