Ответ:
это к слову залишилисьчастина мови: дієслово, граматика: однина, чоловічий рід, минулий час,
Объяснение:
извини, это все что смогла...
Сьогодні я і мій старший брат вирішили сходити в зоопарк.
-Як думаєш, тварини вже прокинулися? - в очікуванні відповіді, я запитально дивився на брата.
На вулиці вже у всю пекло сонце, годину дня, а у вольєрах лише зрідка можна побачити чиюсь сонну мордочку.
-Не знаю, можливо щось сталося, - задумливо промовив Петя.
Ми пройшли далі по містку, сподіваюсь побачити хоч одну тваринку.
-он, гляди, - гукнув мене брат, і з посмішкою на обличчі сказав: - прямо, ба який красень!
Я послухався і радісно побіг до високого вольєру, зсередини наповненому різної зеленню.
-Який красивий, - охаючи, мовив я: на гілці, граціозно витягнувши шию, бачив орел. Він дивився кудись у далечінь, немов мріючи злетіти над широким полем і оглянути світ зверху. А потім він глянув на мене, наші погляди перетнулися і я зрозумів, що йому самотньо.
Я до сих пір не можу забути того глибокого погляду, як мені здавалося, не властивого птахів. Навіть на виході із зоопарку, цей орел все ще стояв у мене перед очима.
Ну, не знаю, чи вийшло ... Якщо щось не те - скажіть, спробую переписати)
«Різдвяна пісня у прозі». Що в житті людини найцінніше?
У «Різдвяній пісні у прозі» Ч. Діккенса показаний старий жадібний чоловік. У нього немає власної родини, дітей, і він зовсім не радіє найкращому святу — Різдву. У Скруджа є все. Він багатий, у нього є торгова спілка, він вміє заробляти гроші. Справді, без грошей не буде і свята, бо ні за що буде купити подарунки чи накрити святковий стіл. Гроші дуже потрібні усім. Бідність та убогість дуже неприємні. У цьому творі Чарльз Дік-кенс показав, які потворні «Бідність» і «Темнота».
Вони змальовані у вигляді маленьких діток, але діти ці потворні, зморщені, худі, обдерті. Ось така неприваблива бідність. Ніхто не хоче бути нещасним. Але Скрудж нічим не кращий за цих потвор. Він хоч і багатий, але поводиться, як бідний, бо економить на всьому, і в нього немає ні свята, ні подарунків. Справжнє щастя Скрудж пізнав, коли зумів зробити гарні справи. Подарував родині Боба великого індика, а сам відправився в гості до племінника. Він став посміхатися й робити добро. Від цього на душі в нього потеплішало, і Різдво стало його улюбленим святом.
Мені здається, що найцінніше в житті — це наші рідні. Я хочу, щоб мої мама й тато, брат, бабуся, тітка були завжди здорові й посміхалися. Коли ми збираємося разом, навіть без подарунків, але з гарним настроєм — це найцінніше для мене. Добре, що Скрудж зрозумів свої помилки та встиг їх виправити.