тема твору золота осінь
Осінь... Така красива, гарна і мила. З дерев падає жовте та багряне листя.
Те листя падає повільно і м'якенько приземляється на землю.
Вже перстало тепло світити сонце, вже настали похмурі дні. Ми з подругою йдемо по вулиці і милуємося осінньою красою. Коли ми йшли чули щебет пташок, свист вітра. Після прогулянки ми пішли по своїх домівках і вспоминали красу осенні.
Анна бабусі вибрала гірчицю,допомогла. Еліна ,Єгор, Женько, Зіна і Йосип копали липку. Марина назбирала ожини,петрушки,ріпи,сливи та упорядкувала хащі.Цибулю,черешню,шипшину,щавель-Юля,Ярина
Н<span>а мій погляд, одне з
найкрасивіших дерев, особливо восени, це, звичайно ж, клен. Кленове
листя не може нікого залишити байдужим. Таке собі різьблене диво
природи. Тоненькі, наче привид, прожилки розходяться, ніби стежинки, від
держака. Я завжди розглядаю кленові листочки, як картину художника.
Невипадково вони зображені на гербі Канади.<span>Я в захваті від клена в
жовтні. Пофарбований у яскравий жовтий колір, ніби охоплений полум’ям ,
він дає світло і в похмурий день. Я стою поруч з кленом, що росте в
нашому дворі, пильно дивлюся вгору: так хочеться вловити ту мить, коли
листочок відривається від гілочки. Довго спостерігаю, але у мене нічого
не виходить. Падає додолу черговий листочок, а мені так і не вдалося
помітити, звідки, з якої гілки.
</span></span>
Я вважаю,що убогий духом,не може бути багатим,незважаючи на те, скільки грошей він має.Це вірна та слушна думка. Прикладом є те,що багато людей у світі, хоч і не найбагатші, але все одно мають якийсь достаток. Але вони всі нещасні, тому що вони майже все спробували у житті, їм треба щось більше. Тож у бідної людини ще багато можливостей кудись направляти свої дії, чогось пробувати нове. Тому вони можуть бути щасливі. Але багато і тих людей, котрі і в багатстві можуть бути щасливі, і в бідності можуть бути нещасними. Висновком є сам вислів,який наголошує,що безхарактерна,убога духом людина,не може бути багато ніяк.
<span />
Також у лісах є нащо подіїивитися
