Старые буржуазные партии (либералы, "пополяри" - католическая партия и нацио-нальная партия аграриев) потеряли авторитет, социалистическая партия раскололось на фракции. В 1921 г. левое крыло социалистов образовало коммунистическую партию, влияние которой было также слабым. Путем уступок и обещаний рабочим и крестьянам, правительству удалось вернуть захваченные предприятия и земли владельцам.<span>
Одновременно, в условиях социального кризиса, активизируется фашистское дви-жение. Еще в 1915 г. бывший член социалистической партии Бенито Муссолини осно-вал первые фашистские организации, т.н. "фашии революционного действия", поддер-живавшие участие Италии в войне. В 1919 г. под лозунгом борьбы за "получение международных плодов победы" в первой мировой войне он организовал "Итальянский союз участников войны" — "фашиц комбананте", ставший основой фашистской партии.</span>
Потому-то не всем нравились указы уаря
<span>1. Строительство Великой китайской стены-<span> D) угроза со стороны гуннов, </span></span>
<span><span><span>2. Основание города Карфагена-<span> A) внутренние распри финикийских царей и перенаселенность финикийских городов.</span></span></span></span>
<span><span><span><span>3. Строительство пирамиды Хеопса-<span> E) стремление правителя обессмертить свое имя и обеспечить достойную жизнь в загробном царстве.</span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span> 4.Разрушение Вавилона-<span> C) стремление ассирийского царя Синаххериба наказать непокорных подданных</span></span></span></span></span></span></span>
<span><span><span><span><span><span> 5. Возникновение в Индии новой религии — буддизма-<span>B) кризис религии брахманизма.</span></span></span></span></span></span></span>
Філософія Відродження розвивалася на основі ідеології гуманізму, яка відображала нові різнобічні запити людської особистості. У гуманізмі епохи Відродження розрізняють такі етапи розвитку:
а) ранній (етико-філологічний, громадянський) гуманізм, що виник в Італії наприкінці XIV — в середині XV ст. у зв'язку з вивченням і викладанням риторики, граматики, поезії, історії, моральної філософії на основі класичної античної освіти;
б) пізній гуманізм, що постав в останній третині XV ст. унаслідок зміщення гуманістичних інтересів у теологію, натурфілософію, природознавство.
Через специфічні соціально-економічні умови в Україні впродовж XVI ст. поширювалися й розвивалися переважно ідеї раннього гуманізму. Із другої половини XVI ст. у зв'язку з посиленням національного, соціального і релігійного гніту з боку польської шляхти і католицької церкви українські мислителі, полемісти все частіше почали звертатися до проблем, які хвилювали представників пізнього Відродження, реформаторів. Якісно новий рівень розроблення цих проблем почався з організації науково-культурного центру в Острозі, Києво-Печерській лаврі, а особливо з відкриттям Києво-Могилянської академії.
Розвиток ренесансного гуманізму в Україні також відбувався поетапно:
1) до середини XVI ст. За основними типологічними ознаками він подібний до раннього італійського. Його представників цікавили суспільно-політична проблематика, питання етики й естетики;
2) друга половина XVI — початок XVII ст. Відбувалося інтенсивне розроблення ранньогуманістичних ідей, поєднаних з реформаційними та ідеями візантійського Відродження, активно формувалася історична самосвідомість українського народу, розвивався ідеал гуманістичного патріотизму;
3) друга третина XVII — початок XVIII ст. Гуманістичні ідеї все більше відокремлювалися від реформаційних, навіть офіційно відкидали їх.
Поширення ідей гуманізму в Україні в першій половині XVI ст. було спричинене соціально-економічним прогресом, що розпочався на українських землях наприкінці XV ст. і був зумовлений переходом феодалізму у фазу розвитку простого товарного виробництва. Піднесенню культури й освіти в Україні сприяв розвиток міст, їх економічної незалежності у зв'язку із запровадженням магдебурзького права.
Рубило,чоппер,чоппинг,скребло,скребки,копьё,резцы.