1. 3897
Н три тисячі вісімсот дев'яносто сім
Р трьох трьох вісімсот дев'яносто сімох
Д трьом тисячам вісімсот дев'яносто сімом
З три тисячі вісімсот дев'яносто сім
О трьома тисячами вісімсот дев'яносто сімома
М на трьох тисячах вісімсот дев'яносто сімох
І дієвідміна:
1)відвідати бабусю
2)читаю статтю
3)співає пісню
4)розповідав виразно
5)віддавати гроші
6)наказувати дітям
7)пропонувати рішення
8)відповідати за скоєне
9)готую страву
10)будуємо будинок
ІІ дієвідміна:
1)вчити вірш
2)роблять завдання
3)просити допомоги
4)їдять печиво
5)їздити на машині
6)біжать швидко
7)сидів у кріслі
8)спить вдень
9)дружити з усіма
10)побачити помилку
Хворий на грип
Багатий добром
Автобус на замовлення
Зійшло вранці лагідне весняне сонечко, розбудило природу та людей. Потім ковзнуло по стовбурах та гілках дерев, а вони відбились довгими чорними тінями на землі. Так тихо і спокійно стало навкруги. Не чути ні голосів людей, ні автомобільного шуму, тільки гомінливе птаство дзвінкими піснями наповнює ранковий повітряний простір.Птахи нещодавно повернулися з далеких країв і принесли на крилах тепло та безліч цікавих новин. Ось, чується самотн, ще не дуже голосне щебетання, згодом до нього несміливо приєднується ще один сонний голосок іншої пташки. А далі їх все більше , і більше. Легенький подих весняного вітру ледве ворушить вершечки дерев, на яких тільки почали з’являтися молоденькі листочки.Поступово прокидаються квіти та дерева, піднімають свої кучеряві голівки кульбаби, вітаються з сонцем. По яскраво-блакитному небу швидко пропливають маленькі хмаринки, мов спізнюються на важливу зустріч. А сонце ще не піднялося високо і злегка підсвічує знизу хмари .Нарешті прокидаються люди, відкривають в будинках вікна і впускають бадьорий весняний подих в кімнати.Навколо пахне вологою теплою землею, свіжістю зеленні, п’янким ароматом квітів. Поспішаючи, люди виходять на вулиці, прямують на навчання, на роботу. Вони уже одягнені легко , з сяючими посмішками на привітних обличчях. Відкриваються жалюзі на вітринах численних магазинів, відчиняються двері офісів. Людно стає на зупинках громадського транспорту. А сонце піднімається все вище і світить яскравіше, наповнюючи позитивною енергією всіх і все навколо.І ця життєдайна енергія стрімко наростає і поширюється у свіжому весняному просторі, живить і надихає, відновлює і квітчає, очищає і прикрашає, адже весна таку неймовірну силу ма! А з кржним весняним ранком вона тільки наростає і могутнішає, ніби хоче звкружляти у квітучому вальсі усю землю!!!http://ukrtvory.ru/vesnyanij-ranok-2.html
Старі люди розповідають, що якось небо дорікнуло польовим рослинам за невдячність: - Багато які з квітів вітають мене своїми пахощами, своїм таємничим шепотом. Тільки ви, невдячні, мовчите й на мене дивитесь. А я ж напуваю вас дощиком, зігріваю сонечком. - Ні, ми не такі, - відповіли квіти польові. - Ми дуже тобі вдячні, але не вміємо про сказати. - Гаразд, якщо ви не можете піднятися до мене, то я прихилюся до вас. І небо попросило землю відростити серед колосків клаптики його самого. Так небесна голубінь розлилася серед золотих хлібних ланів. І колоски змогли нахилитися до голубих квіток, пестити їх і розповідати про свою любов до синього неба.