Н. триста двадцять п,ять
р. триста двадцяти( тьох) п,яти( тьох)
д. триста двадцяти( т ьом) п,яти( т ьом)
з. триста( трьохсот) двадцять( тьох) п,ять( тьох)
о. трьомастами двадцятьма( тьома) п,ятьма( п,ятьома)
м. на трьохстах двадцяти( тьох) п,яти( тьох)
<span>Свіжі стиглі, тільки зірвані яблука, принесла мама в хату одного осіннього дня. Наливні червонобокі так і манять. Яблука ті пахнуть медом, турботою, материнським теплом, запахом диму від осінніх кострів, пахнуть осінню. На їхній запах злітаються бджоли, джмелі, тільки встигай відганяти.
Виросту, покину батьківську домівку, але яблука завжди для мене будуть пахнути медом, як того дня. А я буду згадувати маму, яка ці яблука принесла.
</span>
Останнє осіннє сонце зігрівало як ніжні мамині руки.
Дощові хмари пливли, наче човни, по безкрайому морському простору.
Високий і кремезний клен губив багряне листя, яке ніби кружляло в танку.
Великі краплини роси вигравали на сонці найніжнішими барвами, як кришталь.
Привіт, Михайло! Як справи? Як там навчання? Добре навчаєшься? Як там твоя сестра Галька? У мене все добре. Хожу до школи, відмінник. Ти пиши, мене не забувай. Всім близьким передавай "привіт"!. Бувай!
Твій друг Артем! 06,09,2014
Словосполучення — поєднання слів, утворене за нормами мови з двох або більше повнозначних слів, пов'язаних між собою синтаксично, яку використовують як лексично-семантичний матеріал номінативної (знакової) функції в реченні й поза ним. Найпростіша синтаксична одиниця мови, утворена з двох або кількох повнозначних слів, пов'язаних між собою в граматичному плані і за змістом.
