Ответ:
Объяснение:
1. Мені дозволяли вибрати те тістечко, яке мені найбільше подобалося.
2. Вона приїхала на дачу і простує садом, в одній руці кошик з тістечками, в другій — сумочка.
"Бабусин подарунок" Зощенко Михайло
3. Дід Маноцівник був дуже мудрий, і казали, що він навіть розуміє мову звірів та птахів і часто в лісі розмовляє з ними.
4. Старий дресирувальник навіть влаштовував для них щонеділі циркові вистави, де в основному виступали дресировані звірі, які жили тут же, в лісі, і яких дід Маноцівник за короткий час навчив усіх циркових премудростей.
"В Країні Сонячних Зайчиків" Нестайко Всеволод
5. За горами, за лісами, за широкими морями, проти неба на землі
жив дідусь в однім селі.
"Горбоконик" Єршов Петро
6. Дівчина спиняється між двома деревами і дивиться на зайця та білок.
Різдвяна історія, яку я хочу розповісти, сталася насправді. І хоча тут не йдеться про чари, але розповідається про справжнє різдвяне диво! В однієї маленької дівчинки з родини пішов тато. Новий рік зустрічали без нього. Мама, дідусь та бабуся подарували дівчинці подарунки, але вона не дуже їм раділа. Дівчинка сильно нудьгувала за батьком.
І ось настав святвечір, вечір народження немовляти Ісуса Христа. Дівчинка загадала Богові бажання, щоб тато повернувся додому. Вона розповіла про це мамі, але та відповіла, що людину не можна повернути просто так. Можна в магазині купити в подарунок ляльку або ляльковий будиночок, нові воланчики для бадмінтону. Але жива людина - не річ. Вона прийде тільки, якщо сама захоче.
Дівчинка розплакалася та заснула. Прокинулася вона пізно, засмучена. Мама почала її кликати вийти до іншої кімнати, де стояла прикрашена святкова ялинка. Дівчинка подумала, що їй знову дарують якусь річ, щоб втішити. Вона навіть не хотіла йти дивитися.
Але коли дівчинка вийшла в зали, то побачила свого тата! Він прийшов вранці, поки вона ще спала. Папа повернувся додому назовсім. Він приніс дочці солодощі на свято, але дівчинка раділа зовсім не їм, а тому, що тато знову вдома.
Ось такий різдвяний подарунок отримала одна бідна маленька дівчинка.
Ответ:
сумно зітхав сад, посаджений моїм дідусем, омитий дощем
Щоб бути здоровим, треба займатись спортом. Я завжди полюбляю активні розваги. Користь здорового способу життя загальновідомо і ось уже довгі роки не підлягає сумнівам. Фізкультура і спорт дарують заряд бадьорості ,енергії та оптимізму. Навіть проста зарядки вранці укріплює імунітет. Спорт-надійний помічник у житті.
З чого починається вибір
професії
ВИБІР ПРОФЕСІЇ — ДУЖЕ ВІДПОВІДАЛЬНЕ РІШЕННЯ, ДО ПРИЙНЯТТЯ ЯКОГО НАС
ГОТУЮТЬ З ДИТИНСТВА: СПОЧАТКУ НАМ ЧИТАЮТЬ ВІРШІ ПРО ТЕ, ЧИМ ПАХНУТЬ
РЕМЕСЛА, ПІЗНІШЕ МИ ПРОСТО ХОЧЕМО БУТИ НА КОГОСЬ СХОЖИМИ. ХЛОПЧИКИ
МРІЮТЬ СТАТИ ЛЬОТЧИКАМИ, КОСМОНАВТАМИ, ШОФЕРАМИ, ДІВЧАТКА —
ПРИНЦЕСАМИ ТА СПІВАЧКАМИ, АЛЕ ЦЕ ТІЛЬКИ ДИТЯЧІ МРІЇ.
МИ ДОРОСЛІШАЄМО, ПІЗНАЄМО ЖИТТЯ, І ВЖЕ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ ДИВИМОСЯ НА
НЕЇ БІЛЬШ РЕАЛІСТИЧНО.
САМЕ БУДУЧИ ПІДЛІТКАМИ, МИ РОБИМО СВІДОМИЙ ВИБІР МАЙБУТНЬОЇ ПРОФЕСІЇ,
СПИРАЮЧИСЬ НА СВОЇ ІНТЕРЕСИ, ЗДІБНОСТІ, ПРИНЦИПИ І ПРІОРИТети
У СВОЇ РОКИ Я ТОЧНО ЗНАЮ, ЩО ХОЧУ ПРАЦЮВАТИ ЛІКАРЕМ. ЦЯ ПРОФЕСІЯ,
БЕЗУМОВНО, БЛАГОРОДНА, ЩО ВИМАГАЄ МАКСИМАЛЬНОГО ТЕРПІННЯ І ЛЮБОВІ ДО
СПРАВИ, АЛЕ Я ЛЮБЛЮ ЇЇ НЕ ЗА ЦЕ.
Чому я хочу стати лікарем
ПО-ПЕРШЕ, У МЕНЕ ТВЕРДИЙ ХАРАКТЕР І Я ДОСИТЬ РІШУЧА ДЛЯ ТОГО, ЩОБ У
СКЛАДНІЙ СИТУАЦІЇ ВЗЯТИ ВСЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ НА СЕБЕ.
ДЛЯ ЛІКАРЯ ЦЕ ДУЖЕ ВАЖЛИВО, АДЖЕ БУДЬ-ЯКЕ ЙОГО СУМНІВ МОЖЕ ОБЕРНУТИСЯ
ЛЕТАЛЬНИМ РЕЗУЛЬТАТОМ ДЛЯ ПАЦІЄНТА. ЛІКАР НЕ ПОВИНЕН ТЯГНУТИ ЧАС, ЙОГО
ОБОВ’ЯЗОК — ШВИДКО РЕАГУВАТИ НА СКАРГИ І ВІДРАЗУ ПОЧИНАТИ ЛІКУВАННЯ.
ПО-ДРУГЕ, ДАНА ПРОФЕСІЯ ПІДХОДИТЬ МЕНІ Й ТОМУ, ЩО Я ЛЮБЛЮ ВИВЧАТИ
БУДОВУ ОРГАНІЗМУ ЛЮДИНИ, ВНИКАТИ В ТЕ, ЧОМУ ЛЮДИНА ЗАХВОРІЛА ТІЄЇ ЧИ
ІНШОЮ ХВОРОБОЮ І ЩО ЙОМУ МОЖЕ ДОПОМОГТИ.
БУДЬ-ЯКИЙ ЛІКАР ЗОБОВ’ЯЗАНИЙ ПРОСТЕЖУВАТИ ПРИЧИННО-НАСЛІДКОВІ
ЗВ’ЯЗКИ, ТАК ЯК ВИЗНАЧЕННЯ ДЖЕРЕЛА ЗАХВОРЮВАННЯ — ПОЛОВИНА УСПІХУ, А
ІНША ПОЛОВИНА — ПРАВИЛЬНЕ ЛІКУВАННЯ.
БЕЗ ВИЯВЛЕННЯ ЗВ’ЯЗКІВ ЛІКУВАННЯ БУДЕ НЕЕФЕКТИВНИМ.
ПО-ТРЕТЄ, Я ХОЧУ ЗМІНИТИ СТЕРЕОТИП ПРО ЛІКАРІВ, ЯКИЙ СКЛАВСЯ В НАШОМУ
СУСПІЛЬСТВІ, НІБИТО ВОНИ БЕЗДУШНІ І НЕКОМПЕТЕНТНІ.
ФАХІВЦІВ СЕРЕД ЛІКАРІВ ПОВНО, ПРОСТО У НИХ ТЕЖ Є СВОЇ ПРОБЛЕМИ, ЯКІ
ПОТРІБНО ВИРІШУВАТИ. НЕОБХІДНО З РОЗУМІННЯМ СТАВИТЬСЯ ДО СВОЇХ
ЛІКАРЯМ, АДЖЕ БУДЬ-ЯКЕ ЇХНЄ СПІЛКУВАННЯ З ПАЦІЄНТАМИ — СВОГО РОДУ
ЖЕРТВА ЗАРАДИ НИХ.
НА ТЕМУ МАЙБУТНЬОЇ РОБОТИ МОЖНА РОЗМІРКОВУВАТИ НЕСКІНЧЕННО, І ЧАСУ,
ЩОБ ОСТАТОЧНО ВИЗНАЧИТИСЯ З ПРОФЕСІЄЮ, ЩЕ БАГАТО, АЛЕ Я ВЖЕ ЗРОБИЛА
СВІЙ ВИБІР
