Рассуждали что будет после поражения Германия, послевоенное устройство мира. Были согласованы условия безоговорочной капитуляции Германии
Суть грандиозных социальных перемен, произошедших в Европе после 1500 г., можно свести к следующему:
1) Европа и европейская цивилизация в целом превратились в экономического, технологического и военно—политического лидера мирового сообщества;
2) этот прорыв Европы к мировому доминированию был достигнут (в отличие от предшествующих эпох) на принципиально новой технологической основе и был связан с промышленным переворотом, произошедшим первоначально именно в западноевропейском и североамериканском регионах. Именно появление машин предопределило экономическое и военное преобладание европейцев над иными цивилизациями;
3) европейская цивилизация начала проявлять после 1400 г. невиданную прежде тягу к экспансии своих институтов и ценностей в мировом масштабе. Таким образом, европейская цивилизация стала первой всемирной цивилизацией, создав мировой рынок и превратив в свои колонии или полуколонии неевропейские народы;
4) лидирующее положение Европы было бы невозможно без грандиозных социальных перемен в Западной Европе. В этом регионе планеты буржуазия впервые взяла власть в свои руки, постепенно оттеснив на задний план традиционные социальные прослойки (дворянство, крестьянство, духовенство);
5) социальный переворот в Европе Нового времени сопровождался и переворотом в сознании, появлением личности нового типа, буржуазной личности.
Рим это вечный город главная площядь это форум пантеон это храм всех богов колизей самый большой амфитеатр цирк был для состезаний колесниц
У кінці XVIII століття територія України була розділена між Австрійсько-Угорською (20% площі) і Російською (80% площі) імперіями. До того часу завершилася ліквідація української державності. В обох імперіях розгалужений бюрократичний апарат повністю контролював всі сторони життя суспільства. У Росії у XIX столітті особливу роль починає відігравати поліція, 3-є відділення Власної Його Імператорської Величності канцелярії, жандармерія. Широкими правами наділяється цензура. Вживання української мови зберігається винятково у народному середовищі. Тобто, на рубежі XVIII–XIX століть у розвитку української культури склалася кризова, критична ситуація. Власне стояло питання про саме її існування. Тут можлива історична аналогія зі станом української культури у XVI столітті, коли значна частина найосвіченіших вищих феодальних шарів українського суспільства відмовилася від національної культури, православ'я, ополячилася. В тих умовах роль духовного лідера українського суспільства взяло на себе козацтво. Однак до кінця XVIII століття козацька старшина стала частиною російського дворянства і втратила колишню роль. У XIX столітті в Україні поступово складається новий соціальний шар суспільства — національна інтелігенція. Поява в її особі культурної еліти і збереження національних культурних традицій в народному середовищі зробили реальним українське культурне відродження.
Українська культурна і національна ідентифікація наприкінці XIX ст. формувалась на противагу загальноросійській культурній ідентифікації і була з самого початку тісно пов'язана з фольклорним шаром західно- та південноруської культури. Шанобливе ставлення до малоросійського фольклору породило українофільство, а потім — ідею державної самостійності України. Із самого початку українська національна культура і українська національна ідентичність у тому вигляді, в якому вони формувались у кінці XIX — на початку XX ст., були максимально наближені до самосвідомості, менталітету народних, селянських мас. І це вирішальний момент у розумінні української національної ідентичності[1].