Пропоную дібрати такі синоніми до слів:
неподоланний ⇒ непереможний, непоборний, нездоланний, незборимий.
незрівнянний ⇒ неперевершений, непорівняний, неспівмірний.
Н. Девяносто сім
Р. Дев’яносто семи
Д. Дев’яносто сімом
Зн. Д5вяносто сім
М. На дев’яносто сьомому
О. Дев’яносто сьомим
<span>Вгорі цвіте блакить,
усіяна хмарками. (В.Сосюра.) На блюдця літаючі
в соняхів схожі обличчя. (Є.Гуцало.) Гарячі, пожовклі від болю стелились
листки восени. (Д.Павличко.) Жовтіє туга двох листків промерзлих, прибитих вітром із чужого саду.
(Б.Олійник.) А дрімаючій смереці лісова пожежа сниться. (Д.Павличко.) Руді
стежки роз’їдені дощами. (Л.Костенко.) </span>
Учень запізнився на урок тому, що на дорогах були затори, і вчитель цілий урок не звертав на нього уваги, а в кінці уроку ще й написав йому зауваження в щоденник.
Мій друг з Німеччини написав мені листа, якого доставили не на ту адресу і через це я отримав цього листа аж через два тижні.
Мені доводилось бачити багато різних вивісок, але таких я не бачив наколи.
Була на світі дівчинка, яка дуже любила читати. Її батьки навіть зробили їй маленьку бібліотеку, у якій було десь з 50 книжок. Кожного року їй купували нові книги, а старі, які вона вже прочитала, продовжували стояти без діла. Кожного разу, коли дівчина засинала, її книги ніби становилися живими - вони могли розмовляти, пересуватися з одного місця на інше. Усі нові, непрочитані книги не хотіли знайомитися зі своїми попередниками - вони вважали себе цікавішими за них, тому завжди ображали їх. Уся бібліотека ніби розділилася на два табори - старий та новий. Завжди йшли суперечки між ними, кожен із них хотів показати, що вони - не слабші за супротивника. Кожного ранку дівчина вгамовувала свої книги, і говорила, що кожна із них - по-своєму унікальна та цікава, і що не можна сказати, що одна - краща за іншу. Вона однаково любила свої книги, це - її скарб, який вона нікому віддавати не збирається.