1)Да, раздражаются.
2)У взрослого человека со стопроцентным зрением насчитывается около 6-7 миллионов колбочек .
ТЕРИТОРІАЛЬНА ПОВЕДІНКА – це сукупність поведінкових реакцій особин, спрямованих на використання ресурсів їхньої території існування (їжі, води, місць відпочинку). Територіальна поведінка властива багатьом безхребетним (крабам, цвіркунам, суспільним павукам) та хребетним (кораловим рибам, жабам, ігуанам, птахам, копитним ссавцям, морським ссавцям, приматам). Території бувають великі, малі й зовсім малі. Усе залежить від виду тварин, їх розмірів і від того, як вони здобувають їжу. Тому розміри території часто визначають і складність територіальної поведінки. Так, стадо бабуїнів, у якому приблизно 80 особин, володіє територією, площа якої майже 16 км2. Але місця в межах цієї ділянки мавпи обживають неоднаково. У них є місця, де вони граються, місця, де відпочивають,місця для сну тощо. У межах цієї території є ділянки, які може відвідувати лише ватажок. Усе це спричинює й різні прояви територіальної поведінки.
У чому ж полягає пристосувальне значення територіальної поведінки?
У першу чергу у підвищенні пристосованості й виживання виду. Лише найбільш пристосовані особини можуть охороняти територію від хижаків, захищати самок і малят у межах своїх володінь, відшукувати й пам’ятати місця, де є вода, їжа, захист та ін. І саме такі особини беруть участь у розмноженні й передачі своїх генів нащадкам. Також територіальна поведінка регулює чисельність особин у природних угрупуваннях.
1. Способность во влажной среде пережидать засуху.
2. Икрометание в истоках рек, где всегда есть некоторое количество воды и отсутствуют хищные водные организмы.
3. Способность к миграции из внешних во внутренние водоёмы.
4. Забота о потомстве, позволяющая выживать молоди рыб.
5. Питание в основном планктоном и водорослями, что позволяет всегда иметь кормовую базу.
6. Стайный образ жизни, позволяющий повышать выживаемость особей одного вида.
1. Устьица располагается на верхнем и нижнем слое эпидермиса листа растения.
2. Основные клетки кожицы листа<span> лишены хлоропластов.</span>
За цветное зрение отвечают такой тип рецепторов сетчатки, как колбочки. Которые разделены по группам, в зависимости от той части спектра который они воспринимают. Различают три группы: Красный, желтый и синий цвет.
