Подвоєні букви в сучасному українському письмі вживаються для того, щоб позначити:
- два однакові приголосні звуки на межі значущих частин слова;
- подовжені м’які приголосні звуки, що виникли між голосними у корені.
Подвоєння відбувається:
1. При збігові двох однакових приголосних: - на межі префікса і кореня: беззубий, віддячити, оббити, роззява; - на межі кореня і суфікса: докорінний, неписьменний, щоденний, осінній, ранній;
2. У наголошених прикметникових суфіксах -енн-(ий), -анн-(ий), -янн-(ий), що вказують на міру, більшу, ніж звичайна, або на можливість чи неможливість виконання дії: здорове'нний, невблага'нний, страше'нний, незрівня'нний, незліче'нний.
3. У прикметниках-старослов’янізмах: огненний, благословенний, блаженний, окаянний, священний, мерзенний. Подвоєння не відбувається:
1. У прикметникових суфіксах -н-, якщо основа закінчується на будь-який інший звук, крім -н: реформа — реформений, дерево — дерев’яний.
3. У прикметникових суфіксах -ан-, -ян-, -ен-, що не вказують на неможливість виконання дії або велику міру, та в суфіксах -ин-, -ін-: шалений, жаданий, довгожданий, насильствений, буквений, потомствений, морквяний, лебединий.
Порівняйте: Нездо'ланий — нездола'нний, неоці'нений — неоціне'нний, неприми'рений — непримире'нний.
а) Екранізованний, електронний, корінний, винний.
б) Ідейний (?), брудний, водний, овальний, балетний.
Я не дуже впевнена, що усе правильно.
<span>Землі, каменям, деревам, вогню і водним джерелам слов’яни продовжували поклонятися ще в XV—XVI століттях.Землю слов’яни вшановували не лише в язичницькі часи, але й багато століть потому. Плодючість Землі, її здатність годувати людей робили її в очах людини справжньою матір’ю.Спільні для європейських міфів уявлення про те, що небо і земля — подружжя, що небо запліднює землю дощем і після закінчення терміну вона розроджується новим урожаєм, існували й у слов’ян. В одному з давньоруських заклинань говориться: «Ти, небо, батько, ти, земля, мати». З культом Ма-тері-Землі пов’язаний давній звичай брати з собою рідну землю, вирушаючи в путь, ідучи надовго з дому (наприклад, на заробітки) або переселяючись в інші місця. При цьому жменьку землі вигрібали з-під печі, іншу — з-під стовпа, на якому тримаються ворота, а третю брали з перехрестя доріг. Під час закладання будинку на новому місці жменьку рідної землі висипали під фундамент, вважаючи, що вона захистить від напастей і допоможе родині на чужині.Вшановуючи Матір-Землю, наші предки поклонялися й воді. У давньоруських рукописах можна прочитати про молитви й гадання біля води, про лікування нею, укладення шлюбів і союзів і принесення клятв, жертвопринесення воді, в тому числі й людські.У Стародавній Русі поклонялися багатьом деревам, але перш за все дубові, який був священним деревом громовержця Перуна. Про жертвопринесення дубу свідчили ще візантійські джерела. Під величезним дубом, що ріс на острові Хортиця, слов’яни приносили в жертву живих півнів, шматки хліба і м’ясо.Збереглися відомості про існування в Стародавній Русі священних гаїв. У священних гаях не можна було не тільки вирубувати живі дерева, але й рубати на дрова сухостій і бурелом — усе повинно було згнивати на місці, всередині самого гаю. На гілки священних дерев у якості приношень селяни вішали хустки, стрічки, шматки полотна або рушники з проханнями про позбавлення від хвороби або як подяку за зцілення. В народі ходила велика кількість оповідань про страшні кари, які спіткали тих, хто намагався зрубати дерево в священнім гаю,— одних знайшла смерть на місці, інші осліпли, зламали руки або ноги, померли від тяжких хвороб.</span>Стародавні слов’яни вшановували камені, вбачаючи в них опору, основу світу, символ світової гори. Пізніше вшановування культових каменів у народній культурі почало пов’язуватися з іменами християнських святих або легендарних героїв: Богородиці, св. Параскеви, преподобного Феодора, св. Афанасія та інших.<span>(353 сл.) (Із книги «Світ міфології»)</span>
Я по<u />любляю дивитися <u>мультфільми</u>.
<u>Столиця</u><u>України</u> - <u>Київ</u>.
Чудова українська <u>мова</u>!
2)сміливий,відважний,безстрашний,хоробрий,мужній
говорити,розмовляти,базікати,балакати,гомоніти
героїчний,доблесний,
ретельний,пильний,
темніти,вечоріти,смеркатись,сутеніти
метелиця,хуртовина,завірюха,віхола,заметіль,хуга
іти,крокувати,брести,рухатися,плестися,шкандибати,швендяти
міцний,незламний,стійкий,сильний,могутній
3)омоніми-могутній тур,тур олімпіади;вулканічна і дерев"яна лава,заводський і брак матеріалу,стояти коло хати і намалювати коло,
синоніми-хоробрий і сміливий воїн,величезний і гігантський дуб
багатозначні-гострий ніж і дзьоб,відкрити збори і книгу,важливі інформація і повідомлення,гніздо вороже і птаха,
антоніми-гострий і тупий кут,відкрити і закрити книгу,свіжий і черствий хліб,тепле і холодне повітря