Моя батьківщина — Україна. Не любити цю землю і людей, що живуть на ній, — неможливо! Мій край — це Чорне і Азовське моря, Карпати і Полісся, синьоокі озера Волині, південні степи, Дніпро-Славутич..Розлогі дуби і стрункі смереки зустрічають мене в Карпатах. Швидкі річки, безліч ягід і грибів, чудові краєвиди — це все моя Батьківщина.А як повільно несе свої води до Чорного моря красень Дніпро-Славута! Велично і суворо дивиться на Запоріжжя колиска українського козацтва — Хортиця. Пригадую, як їхали ми сім’єю в Крим через усю Україну. Зупинялися в мальовничих місцях і насолоджувалися незрівнянними краєвидами.Мене вразила велич Каховського водосховища, обрії якого губляться в блакитному мареві. Незабутнє враження залишилося від проїзду через Сиваш, де з двох боків підступають моря — Чорне та Азовське.<span>Вражали нас родючі лани Херсонщини і Запоріжжя, гірські пейзажі від Сімферополя до Алушти. Та найбільше мене вразила доброта людей, які зустрічалися нам по дорозі. Пишаюся я тобою, мій рідний краю, моя земле — Україно!<em>
Ось перепиши !))І постав мені "спасибо"!!!</em></span>
1) Ранок сьогодні туманний, ніби в повітрі молоко розлили, яке не встигло ще охолонути.
2) Книги - найкращі вчителі, бо тільки вони зможуть пояснити те, чому в школі не навчають.
3) Весна - найкраща пора року, бо в цей час настрій стає мрійливо-піднесеним і пташки співають так, що все навколо розквітає.
4) Незважаючи на те, що всі ми представники одного виду, люди бувають різні, тому не можна вірити кожному.
5) Через те що зелений колір заспокоює, його часто можна зустріти в приміщеннях, які призначені для відпочинку.
Нарешті до нас прийшла справжня зима. Вдарив мороз, сковавши міцною кригою річки та озера. Віє вітер, підіймаючи у повітря пухнастий сніг. Все навкруги стало білим.Радіють зимі дітлахи: весь час чути, як вони голосно сміються, скатуючись з крижаних гірок. Незважаючи на мороз, всі після школи біжать гуляти і проводять по дві-три години на вулиці, катаючись на ковзанах або санчатах.