«Друг — це той, хто входить у твої двері, коли весь світ виходить з них». Беззаперечна істина для багатьох із нас, але саме вона, ця істина, викликає безліч питань, дискусів, обговорень. <span> Одного разу ти зустрінеш найближчу тобі людину за думками, мріями, спільними інтересами. Дуже важко одразу зрозуміти, кого ти зустрів — справжнього друга чи просто приятеля. Яким же повинен бути справжній друг, як його виявити серед багатьох знайомих, із якими ти проводиш час? Перш за все, справжній друг, мабуть, це та людина, яка приймає тебе таким, як ти є. Недарма ж кажуть, що друг — це той, хто знає всі твої недоліки і все-таки любить тебе. </span> <span> У мене особисто є справжній друг — Сергій. Спочатку я не знав, справжній він чи не справжній, але потім один його вчинок все для мене прояснив. Сергій перейшов до нас уже у 8 класі. На перший погляд він мені не зовсім сподобався: задерикуватий, дещо зарозумілий хлопець (як я тоді подумав). Єдине, що його вирізняло, — це знання математики. Математику він любив і добре знав. Я ж до цього моменту вважався кращим учнем саме з математики. Відчуваючи певну заздрість, я намагався якомога більше принизити його: то смикну за сорочку, то зафутболю портфель, то назву очкариком. А він — нічого, сидить собі, формули пише. І ось настав час піврічної контрольної роботи. Всім роздали завдання, я швиденько впорався з п'ятьма з шести запропонованих, а шосте — найважче — ну ніяк. Сиджу, мучаюсь, дивлюсь — Сергій все розв'язав і сидить, склавши руки — перевіряє. Я тик, мик (списати ж у нього соромно), сиджу, почервонів від напруження. Раптом папірець на мою парту — ляп! Розгортаю, а там розв'язання задачі. Я підвів очі й подивився на нього. Сергій не посміхався, не іронізував, просто й відкрито дивився на мене. Ми були вже не ворогами, ми були партнерами, яких пов'язувала таємниця. З того часу Сергій неодноразово доводив, що він справжній друг. Він ніколи не відвертається від мене в скрутному становищі. От і маєш: «Друг — це той, хто входить у твої двері, коли весь світ виходить з них». </span>
початок 1645 — командування армією парламенту переходить до представників середніх верств буржуазії і нового дворянства — так званих індепендентів, прихильників рішучої боротьби з королем, їх лідер Олівер Кромвель реорганізував армію, зробивши загони селян і міської бідноти її основною ударною силою.
1645, 14 червня — битва при Несбі: розгром «кавалерів»
1646, 24 червня — узяття Оксфорда: втеча короля до Шотландії.
1648 — Карл І зробив спробу знову розпочати громадянську війну, але й цього разу перемогла революц. армія.
Сьогодні до школи я прийшов дуже сонний,бо готувався до контрольної роботи; Осінній день дуже короткий, але дуже красивий. Годинник - найважливіша річ у житті. Тарас Шевченко - письменник,якого ми ніколи не забудемо. Вінниця,на мою думку,найблагородніше місто України.
1. У напіврозваленій альтанці Софійка встигла обладнати собі невеличку хатку. 2. Тому втома невідома, хто не працював. 3. Вже там цвіли і квіти незліченні. 4. Шукай не долі, а волі. 5. Любили ми поля безмірні і книг незміряні глибини. 6. Не знаю чому, але саме ця пісенька розбудила в мені якусь безпричинну, ще не зрозумілу тривогу.
1. "Будинок" людського щастя. 2. <span>Традиційне суспільство. 3. Звеличування дружби нашими пращурами. 4. Дружба у наш час. 5. Психологічне значення слова дружба. 6. "Кодекс" Дружби.