<span>Мои друзья, которые живут в нашем дворе, жалуются. <span>В некоторых специализированных школах, где они учатся; нет уроков труда. </span><span>Мне повезло. </span><span>В нашей школе и предмет такой есть, и хорошая мастерская. </span><span>Папа тоже говорит, что настоящий мужчина, какой бы великим человеком он не стал, должен уметь что-то делать своими руками. </span>Хотя бы в юности попробовать.</span>
<span><span>К весне решили сделать скворечники. </span><span>Наш учитель труда, Вячеслав Абрамович, инициативу поддержал. </span>Он очень хороший специалист - и объясняет все понятно, и за любым станком работать может.</span>
<span><span>А начали мы с чертежа. </span><span>Это только так кажется, что изготовить скворечник просто. </span><span>Раз дощечка, два дощечка ... Некоторые пытались - и сколотили какой-то кособокий ящик. </span>Теперь научились.</span>
<span><span>Преподаватель проверил чертежи, уточнил размеры, исправил ошибки. </span><span>Теперь за дело! </span><span>Вырезали нужных размеров доски. </span><span>Обработали их напильником и наждачной бумагой. </span>Просверлили маленькие отверстия на станке и по ним вручную сделали аккуратный, нужного диаметра леток - «дверь» для птиц.</span>
<span><span>За два уроки не справились, собирали свои изделия неделю. </span><span>Над каждой скворечником работали два-три ученика, и всего их вышло пять. </span><span>Учитель похвалил за старание и отличное качество. </span><span>Прилетайте скорее, пернатые гости! </span>Посмотрим, какую оценку нам поставите вы.</span>
Приживутся птицы в домике - значит выставят нам отличную оценку.
<span>
</span>
Якось один чоловік не дуже розумний вирішив стати космонавтом,ходив шукав таку роботу.Дуже довго ходив та стомився.Зупинився та присів на лавочку відпочити.Бачить іде хлопець.ТОй хлопець підішов до ньго та спитав його,що він тут робить.Він все розповів, а той тілька засміявся і сказав,що простому чоловікові який навіть погано вчився в школі не зможе стати космонавтом.!Той дуже засумував.Він пожалкував що зовсів не вчився та те,що він простий чоловік та пішов собі на вокзал ночувати!
Струмок мілкий, пісок дрібний, тарілка мілка, насіння дрібне!
Знання важливiши вид оцiнок.Тому що деяки дiты не ходять до школи прогулюють уроки оцiнки як на мою думку тiльки для батькiв.Наприклад була дитина погано вчиласся у школi а саме погано в ней вдавалася англiйська по англiйський у неi була 2 а коли вона вросла написала свою книгу по английськiй мовi.Я вважаю що оцiнки це не головне а головне це знання!
<span>
Ця подія трапилась недавно з моєю подругою Наталею. Вона — семикласниця. Дівчина напрочуд симпатична. Середнього зросту, тендітна, з рухами, як у балерини, — вона зачаровувала всіх і мала багато подруг. Особливо милувались всі її обличчям. Таке лице можна побачити хіба що на рекламах. Великі, виразні, темно-карі очі, обрамлені густими довгими віями, здавались бездонними. Маленький кирпатий носик підкреслював її задиркуватий і нетерплячий характер.
Так ось. Наталя страшенно любила справляти свій день народження і чекала його з нетерпінням.
Прийшовши зі школи, вона була здивована, що мама ще не починала пекти торт. Натомість вона пакувала валізу.
— На жаль, Наталю, я не зможу тобі допомогти у приготуванні святкового стола, бо їду у відрядження. Проте ти можеш сама спекти торта або купи в магазині шмат пирога.
Наталя від безпорадності заплакала. Ображено закопилила губи і навіть не хотіла поцілувати маму на прощання.
Вона байдуже дивилась на книгу кулінарних рецептів. Та раптом підскочила від думки, що подруги завтра все ж прийдуть. Що ж вона їм скаже? Що мами не було поруч? Ні. Вона мусить щось сама придумати.
Наталя гортала книгу, шукаючи такий рецепт торта, який був би простим і водночас смачним.
Зав'язала коси, одягла фартух і впевнено взялася до роботи. У каструлю подробила крекер, всипала склянку маку, ізюму. Окремо витерла пачку масла зі згущеним молоком. Вимішала все в каструлі і висипала у тортівницю. Поки торт застигав у холодильнику, розробила в банці желе і залила його.
Мама приїхала, коли подруги смакували тортом.
— Чи дозволите мені поласувати? — спитала мама.
Взявши шматок, вона зойкнула від задоволення.
— Я й не думала, що ти в мене така майстриня. Коли ж ти так навчилась готувати? Я й не зауважила, що ти в мене вже доросла!
Мама притулила Наталю до себе і поцілувала.
Дівчата були здивовані, що торт пекла не мама, бо Наталя про це ні словом не обмовилась. Дівчина збентежилась від щирих похвал подруг і мами.
Добре, що вона не панікувала. Пекти торт — не так і важко, головне — бажання.</span>