Читая текст произведения, понимаешь, что по сути кульминация как таковая, отсутствует. От появления Очумелова и до его ухода “со сцены” развитие событий происходит подобно бесконечной периодической волнистой кривой. Также <span>отсутствует и классическая развязка: участь Хрюкина и собаки остается до конца не поясненной, а все участники событий уже разошлись.</span>
Замок Любарта, або Луцький замок — верхній замок Луцька, один із двох (частково) збережених замків, пам'ятка архітектури та історії національного значення. Один з найбільших, найдавніших і найкраще збережених в Україні замків. Головний об'єкт історико-культурного заповідника «Старий Луцьк», культурний осередок та найстаріша споруда Луцька.
Будівництво Верхнього замку розпочалося у 1350-ті роки і в основному було завершене у 1430-ті, хоча деякі елементи (наприклад, висота веж) ще змінювалися протягом наступних століть. Окольний замок почали реконструювати у цеглі з 1502 року. Від часу побудови замки були резиденцією Великого князя, а після Люблінської унії — резиденцією королівської влади, де були зосереджені політичні, адміністративні, судові, оборонні, релігійні функції центру Волинського воєводства.
У 1429 році у князівському палаці, що знаходився у Верхньому замку, проходив з'їзд європейських монархів, який мав на меті розв'язати політичні та економічні питання центрально-східної Європи та вирішити питання про коронацію Вітовта. Замки неодноразово підлягали нападу. Так, у 1431 році під час «Луцької війни» замки витримали облогу військ політичних противників великого литовського князя Свидригайла. У 1595 році замок був узятий військовими загонами Северина Наливайка.
На території замків знаходилися обидві кафедри — латинська Святої Трійці та православна Івана Богослова. У них проходили, окрім того, зібрання та сеймики волинської шляхти обох віросповідань. У замку діяли різного роду суди, які займалися питаннями міського та воєводського масштабу. В окремий період в замку діяв особливий суд — Луцький Трибунал, якому підлягали кілька воєводств.
<span>Автор с большой симпатией относится к бабушке главного героя. Применим данную схему к рассказу «Конь с розовой гривой». Астафьева «Конь с розовой гривой» герой сталкивается с непростой ситуацией. Герои Зощенко смешны, но вместе с тем вызывают сочувствие и жалость. В рассказе Астафьева «Конь с розовой гривой» изображены и взрослые, и дети. Конь с розовой гривой»), Сочинения. Во многих произведениях Астафьева и Распутина главными героями являются дети. Подберите определения, характеризующие уклад жизни героев. Главным героем рассказа выступает маленький мальчик.</span>
<span>Матросы убирают, моют, скребут и чистят палубу: на военном судне начинается день.</span>
Эпитеты: мохнатый лес, с тоской глубокою, в страну далекую, седые облака, воробышки игривые, пташки малые, по ставням свешенным, пташки нежные, у мерзлого окна
метафоры:стозвоном сосняка., с тоской глубокою плывут седые облака, вьюга с ревом бешеным стучит, в улыбках солнца ясного красавица весна
олицетворения: поет зима-аукает, мохнатый лес баюкает, вьюга злится,
сравнения: метелица ковром шелковым стелется; воробышки, как детки сиротливые
Ключевой образ зимы, которая вначале как мать баюкает свое дитя "мохнатый лес". Образы воробышек сравниваются с сиротливыми детками, которых холодно