1)Річка
2)Ліхтарик
3)Столи й стільці
4)Смерть річки
<span>Казка про весну (твір-розповідь) Цього року зима видалася морозною й сніжною. Настав березень, але зима ще нотувала віхолами. Здавалося, що холоди ніколи не покинуть наш край, та одногодня раптом потеплішало. Ріка зламала кригу, наступного дня вода очистилася під льоду, і на легкому човні без весел і вітрил припливла в наш край Весна. Місяць Квітень кинувся їй назустріч і став вибачатися, що погано підготувався до її приходу: розтопив не всі кучугури снігу, позаливав низини водою, не підстелив під ноги зелені килими. На ті слова Весна тільки посміхнулася, зійшла на землю, махнула рукавами своєї чудової сукні, і сталося диво. Над землею розлилося тепло, на вільних від снігу галявинах з’явилися перші квіти, а береза від радості заплакала солодкими сльозами.<span>
</span></span>
Н. вісімсот шістдесят чотири
Р. восьмисот шістдесяти чотирьох
Д. восьмистам шістдесяти чотирьом
З. вісімсот шістдесят чотирьох
О. вісьмастами шістдесятьма чотирма
М. на восьмистах шістдесятьох (шістдесяти) чотирьох
Ростуть (де) над ставком
росте (що) берези
берези (скільки) дві
Моё 648-ое
Твое 648-ой
Наш-648-ее
Ваш-648-ий
Из-648-ия
ЭТО ВСЕ СКЛОНЕНИЕ ЧИСЛИТЕЛЬНЫХ И ОКОНЧАНИЕ