У сивій далині ледь-ледь виднілася кладочка біля річки.
1)<span>«Сьогодні на вулиці тепло, - зауважила Анна. - Здається, весна остаточно вступила в свої права».
2)</span><span>Він виголосив: «Сьогодні, схоже, буде дощ», - і поклав у сумку парасолю.
3)Ігор запитав: «Як твої справи?" - І простягнув однокласниці букет польових квітів.
<span>4)Катя прокричала: «Швидше! Все сюда!»- І почала сильно махати руками, щоб привернути увагу.
5)</span></span><span>«Давай купимо букет квітів, - запропонувала Олена. - Мамі подаруємо».
<span>6)«Бабуся дуже любить цей сервіз, - зауважив Роман. - Його дідусь подарував».
7)</span></span><span>«Непогано, - сказав Ігор, - було б пройтися ввечері по набережній».
<span>8)«Здається, - зазначила дівчина, - сьогодні обіцяли дощ».
9)</span></span><span>«Я цієї пісні раніше не чув, — сказав студентові Тарас. — Ви її всю знаєте?»
10)</span><span>«Колись, дуже давно, — розповідав нам дід, — Григорій був найдужчим парубком на всю губернію...»</span>
Читання в наш час не дуже популярне. Я вважаю, що це не правильно і засуджую людей які не намагаються навіть відкрити для себе цей літературний скарбник. Кожна книжка вдосконалює людини. Читаючи в першу чергу ми розвиваємо свою уяву і розширюємо свій світогляд. Книжки дають більш широке уявення про світ, ніж телебачення або інтернет. Кожна книжка - це справжня скарбничка порад, тому що на прикладі героїв твору ми вчимося не допускати багатьох помилок у повсякденному житті.<span>Отже, кожен хто читає, вже в певній мірі, людина розуміюча цей багатогранний світ.
или:
</span>Читання книг - самий захоплюючий процес! Ми можемо поринути в атмосферу часу, що описує автор, також переживаємо за героїв. Ще ми можемо перейти в минуле або навпаки в майбутнє. Читати - корисно. На жаль, зараз молодь замінила книгу інтернетом або ж електронними книгами. Електронні книги це звичайно зручно, але нічого так не передає емоції як титул книги, шрифт, запах книги. В електронній книзі це просто текст. Жанрів книги дуже багато-вибір досить большонй. Книга – кращий друг людини.
Студент
президент
контраст
баласт
баскетбол
м'яч
корень
картина
телефон
комп'ютер
Восені мені завжди трішки сумно. Сумую я за літечком гарячим, яскравим. Осінь нагадує мені вечір наприкінці радісного щасливого дня. Коли втомлені гості йдуть додому, пишні сукні та блискуче взуття складаємо до шафи, вдягаємо домашній одяг і починаємо прибірати кімнату та готуватись до відпочинку. Так і втомлена природа починає восені тихесенько зминювати своє ,,вбрання", ритм життя...Її барви стають більш стриманими, дні-коротшими, повітря-холоднішим... Але ніхто не каже, що це погано, це--- по-іншому...І в цьому перетворенні є загадка, яка зачаровуває кожного року знову і знову...( Сподіваюсь, що я вам допомогла, тількі виправте помилки. Бажаю вдачи!!!!!)
