радіти, мислити, співати, читати, телефонувати, слухати
Повісити голову - звинувачувати в чомусь;
Повісити ніс - засмучуватися, приходити в зневіру;
Склавши руки - переставати щось робити;
Висолопивши язик - знесилитися, задихатись;
Змірявши поглядом - пильно, уважно оглянути щось;
Зціпивши зуби - тримаючи свої почуття, бажання;
Засукавши рукава - ревно братися до роботи;
Прикупивши лиха - з труднощами, зазнаючи важких випробувань,нелегко;
Не зморгнувши оком - відразу зробити щось,не роздумувати;
Не доклвши рук - багато працювати;
Прикусивши язика - раптово замовкнути.
<span> Важко описати що таке щастя взагалі. Це, напевне, той стан душі коли світ навколо в найяскравіших кольрах і посмішка не зникає з обличча. Як приємно робити щасливим інших, дарувати своє добро, допомагати і просто усвідомлювати, що в наших власних силах зробити своє життя і життя інших хоч трішки кращим. Отже, коли ти робиш приємне іншим, ти робиш позитивний вплив на суспільство, своє власне середовище, яке формує тебе самого. </span>
<span> Я почуваю себе щасливою коли я роблю щось гарне близьким і вони тішаться. Тому вважаю, що робити щасливими інших - найпевніший спосіб самому стати щасливим. Є гарний вислів «Стався до інших так, як ти хочеш, щоб ставилися до тебе», тому давайте робити інших щасливими і бути щасливими.</span>
Сміятися сміється так напевно
Катерина — звичайна українська дівчина. На ній біла сорочка, червоний фартух, спідниця. її голову прикрашає червона стрічка з квітами.
Йде дорогою вродлива українка. Ступає повільно босими ногами. Нахилила голову, опустила очі. Руками взялася за край фартуха. Здається, щоб витерти сльозу. Шевченко майстерно намалював, як Катерина переживає своє горе. Дівчина зображена одразу після зустрічі з москалем, якого вона кохала, який її зрадив. Москаль також є на картині. Він їде верхи, поганяючи свого коня, і обертається, щоб подивитись на Катерину. Він позаду, і його обличчя погано видно. Але по обличчю дівчини стає зрозуміло, що вона покинута назавжди.
Якийсь чоловік у білому одязі сидить на дорозі, грається маленьке цуценятко, росте велике дерево, на задньому плані стоїть млин. Нічого не бачить Катерина. Опустивши руки і нахиливши голову, йде вона дорогою.