Префиксальний=прабатьківщина, нехитрий
суфиксальний=віршовий, білуватий, гарбузище,гіллястий, голосний
префик-суфик= прискорення,обгородити, надвірний
Збірка – однотомне видання художніх творів одного автора або фольклорних записів. (Збірка поезій, збірка дум.)
<span>Збірник – посібник з математики, фізики, мови тощо; книжка, що містить у собі різні матеріали, документи, зведені закони, тексти певного призначення; видання, до якого входять художні твори кількох чи багатьох авторів. (Збірник задач, збірник диктантів; збірник наказів і розпоряджень, збірник новел молодих письменників. )</span>
<span>Зібрання – переважно багатотомне видання творів якогось автора. Його можна назвати і зібранням, і збіркою. Наприклад, “П’ятдесятитомне зібрання творів Івана Франка” і “П’ятдесятитомна збірка творів Івана Франка”. </span>
Ответ:
Объяснение:вот, посмотри фото
<span>1) Усе було дивовижним: чисте небо, море блакиті, м’яке сонячне світло,
2) а перша зелень на деревах, ще недавно похмурих і кострубатих, була схожа на хмари зеленого диму;
3) і не хотілося сідати ні в автобус, ні в тролейбус,
4) і він пішов пішки, відчуваючи в собі велику й легку пустку.</span>
Під лежачий камінь вода не тече…Камінь що котиться мохом не обростає… Рух це життя і рухатись треба вперед, впевнено йти до мети. Наш обов’язок старанно навчатися, здобувати професію. Без цього неможливо кимось стати у житті, але легко загубитися і прожити нікчемне, нічого неварте життя. Ніхто не мріє стати волоцюгою, а от здолати лінощі важко майже кожному. Я дуже люблю читати українські народні приказки. прислів’я, притчі, легенди де висміюється ледарство. Я переповім одну з притч.
Жила жінка з чоловіком, а був він справжнісіньким ледарем. Кроку лишнього не ступить, зовсім нічого не хотів робити, без жінки пропав би. Але життя є життя і одного разу їй довелося збиратися у далеку дорогу, щоб відвідати хвору сестру. Як же залишити чоловіка вдома, поїздка для нього занадто важка… Жіночка була дуже кмітлива, розумна і ось що вигадала. Вона спекла велетенського бублика, наділа чолов’язі на шию і поїхала. До повернення дружини він мав би дожити, крути собі та їж. За кілька днів жінка повернулася і побачила мертвого чоловіка, що прогриз дірку, а далі навіть пальцем не поворухнув, щоб того бублика зрушити. Цю історію розповіла нам моя перша вчителька, щоб ми засвоїли урок і не були ледарями.