Якщо образити людину словом його душевна рана може не зажити не коли т. е він не забуде це, а от якщо поранитися то це швидко заживе.
ВОРОНИ́Й<span>а́, е́. Чорний із синюватим полиском (про масть
коня). Ведуть коня вороного, Розбиті копита… А на йому сіделечко Хустиною
вкрите Кінь чорної масті. Копитами вдарте, вороні, — У степу ми з
вами не одні (Воронько, Три покоління, </span>Вороний, а, е.<span>1) Вороной. Стояв кінь вороний у наряді. Мет. 98.</span><span>2) Чорный. Посередині колодязь, а там вода аж ворона. Вороненький.</span><span>ворони́й —</span><span>1) (пестливе — вороне́нький) чорний із синюватим полиском
(про масть коня); також кінь такої масті (його ще називають воронце́м,
воронько́м); уживається як постійний народнопоетичний епітет до слова кінь.
Козак виїжджає; Лід ним коник вороненький Насилу ступає (Т. Шевченко); Ведуть
коня вороного, розбиті копита (Т. Шевченко); Купи собі, сину, коня
вороного, Постав у станочок, говори до нього (пісня); Копитами вдарте,
вороні, — У степу ми з вами не одні </span><span>2) во́рон-кінь = во́рон-ко́ник = во́рон-кониче́нько —
народнопоетичні назви вороного коня; у піснях і поезії назва часто
розчленовується. Ступай, коню, ступай, ворон, З гори кам’яної До тієї
дівчиноньки, Що чорнії брови (пісня); У ніженьках, на припоні,
Ворон-коник плаче ; Іде сходом козаченько, Лід ним
ворон-кониченько… </span>
Кожна людина- це окремий світ.
.Ми різні: ми по-різному сприймаємо обставини життя, по-різному на них реагуємо. Ми можемо бути адекватними і неадекватними, красивими і некрасивими, розумними і не дуже. Але є те, що нас об'єднує. Всі ми — люди, а основною ознакою людини є розуміння і всепрощення. Іноді нам здається, що всі люди навколо нас неприязні, вони не поділяють нашої точки зору, їм не подобається наш одяг, манера вести розмову тощо. Але ж озирніться! Всі ці люди — це ми з вами.
Кожна людина — неповторна! Тож давайте її сприймати саме як явище неординарне, давайте пробачати одне одному, довіряти. Давайте принаймні спробуємо бути терпимішими, адже всі ми діти матінки-природи. У всіх нас різні почуття, емоції, і не можна однозначно сказати, хто правий в тій чи іншій ситуації. Любімо одне одного, поважаймо. Нехай розквітнуть усі наші таланти, нехай кожна людина зрозуміє, що завдання життя не в тому, щоб бути на стороні більшості, а в тому, щоб жити згідно із внутрішнім законом, законом справжньої людини.
Я летом одыхаю от школы Гуляю з дурузьями. помагая мама бабушки.