Крокусы (фото см. ниже) — клубнелуковичные многолетники, в природе
произрастающие на лугах, в том числе высокогорных, в степях и редких
лесах в центре и на юге Европы, на Кавказе, в Крыму, в Средней, Малой и
Центральной Азии, на Ближнем Востоке. Некоторые виды относятся к
исчезающим и занесены в Красную Книгу.
Научное название культуры — шафран, но в цветоводческой литературе
распространено латинское наименование цветка — крокус. Это
низкорослое, не выше 10 см, растение, с очень узкими, по бокам
завернутыми вниз линейными листьями и колокольчато-воронковидными
одиночными цветами разнообразной окраски, распускающимися у большинства
видов в начале весны, у некоторых — осенью.
<span>Шановна Світлана Іванівна!</span>
<span> Вітаємо Вас зі святом День Вчителя!Зичимо Вам щастя,здоров я,успіхів в особистому житті та в роботі. </span>
<span> Ваші учні. </span>
<span> Дорога подружко!
</span>
<span>Щиро вітаю тебе з днем народження!Бажаю тобі міцного здоров я,успіхів у навчанні,багато вірних друзів. </span>
<span> Соня </span>
Я погоджуюся з думкою, що навчатися ніколи не пізно, адже все життя людина вчиться. І якщо хтось цього не розуміє і перестає вчитися, то він багато втрачає, бо наука йде вперед, як і все життя.
<span>Виходить, немає чого соромитися того, що колись не встиг здобути вищу освіту або другу вищу, а часом і середньої хтось не має. Та не це біда, коли людина розуміє, що вчитися треба, коли вона ладна подолати всі перешкоди, щоб тільки вчитися. Біда, коли людина не розуміє цінності знання і ставиться до освіти прагматично: оце пригодиться в житті, а це незрозуміло навіщо вчити. Не секрет, що освіта дає людині можливість більш вільно орієнтуватися у світі, дає справжнє розуміння про все навколо. Отож і виходить, що вчитися ніколи не пізно поки є життя, треба вчитися далі. </span>
<span>Підтвердженням цієї думки може слугувати повість С. Васильченка "Талант", герої якої вчителі. Вони вже викладають у школярів, але прагнуть здобути ще й університетську освіту, тож присвячують підготовці до вступу весь вільний час. </span>
<span>Наразі у світі неабиякої популярності набула освіта для людей зрілого віку. І це не випадково, це не примха стареча, а сформована свідома потреба людини дізнатися якомога більше Викликає справжнє захоплення те, як прагнуть старенькі вчитися, бо для них це і є життя. Ніхто з них, мабуть, не скиглитиме про те, що вже, мовляв, пора збиратися на цвинтар, чого б його сушити мізок. Вони розуміють, що вчитися — значить сподіватися на краще і продовжувати жити. З усього сказаного видно, що вчитися й справді ніколи не пізно. </span>
Означено – особове: Не милуй<span> мене шовково.
</span>Безособове: <span>Надворі світає. Багато слівнаписано пером.</span>
однажды летом я ходил в лес с друзьями. Мы увидели , что за деревьями растут кусты малины. я и друзья очень обрадовались такой находке.мы сразу же пошли в сторону ягод. ягода была очень сладкая и вкусная! мы объели почти все три куста. и Ванька заорал: ,,смотрите, там земляника!!!'' ну вот, там было всего лишь 4 ягодки, а нас пятеро! поэтому мы с мальчишками решили отдать их девочкам.
когда уже наступила осень , мы пошли в школу. а на уроке литературы нам задали написать сочинение ,,как я провел лето,,. я рассказал про наш поход в лес , какие были вкусные и сладкие ягоды и про нашу хорошую и дружную компанию.
писала сама. не с инета!