Орфограма — це правильне написання за відповідним правилом або за традицією, яке обирається з кількох можливих. Орфограма є однією з основних одиниць орфографії, що забезпечують її теоретичним і практичним вивчення.
Ледачий;
примхливий;
байдужий;
егоїстичний;
любив смачно поїсти і поспати;
були відсутні друзі,
постійно самотній
В щедрість [шчедріст`],8б.,8зв.
вулиця [вулиц`а] 6-6
буквар[буквар] 6-6
листя [лист`а] 5-5
панство [панство] 7-7
Ходить (-о-о=)-6 букв 5 звуков 2 скл.(ходит")
Лемури – одні з найекзотичніших приматів у природі. Місцем проживання
цих тваринок є острів Мадагаскар. У цей надзвичайний день ми розповімо
вам дещо цікаве про лемурів.
Вони живуть зграями з 10-12 особин, не цікавлячись деревами, віддають
перевагу посушливим лісам і значну частину часу проводять на землі.
Лемурів рідко можна зустріти в зоопарках, надто важко їм
пристосовуватися до неволі.
Цікаво, що котячі лемури – вегетаріанці, що віддають перевагу соковитим фруктам та ягодам.
Коли ці тваринки пасуться в траві, то дуже високо задирають свої
хвости. Таким чином вони зможуть легко одне одного контролювати, та й
загубитися їм буде важко.
Якщо комусь із зграї загрожує небезпека, то сигнали лемури передають
за допомогою специфічного запаху. Тут в нагоді стає хвіст. Лемур
притискає його до пахви, де розташовані пахучі залози, і потім дуже
високо підіймає його. Таким чином він підтримує зв’язок з іншими членами
зграї. З таким хвостом він не загубиться навіть у хащах.
Щодо різновидів лемурів, то їх дуже багато. Один із найбільших за
своїми розмірами представник лемурів «сіфака» живе на Мадагаскарі. У
нього яскраве забарвлення – чорно-біле хутро з коричневими плямами.
<span>Не менш цікаві «істинні лемури», котрих називають ще «мишиними». Вони
значно менші за сіфаку. Довжина їхнього тулубу становить 13
сантиметрів, а хвіст – 15. Цікавим є те, що ці лемури заздалегідь
готуються до засухи, що доволі часто охоплює простори острову. Навколо
свого хвоста вони відкладають жир, який потім дозволяє їм протриматися у
засуху.</span>