<span>У нашому будинку є підвал. Колись там моя мати ставила мішки з картоплею, але зараз вона ставить їх на балконі, а підвал віддали мені. Там я влаштував майстерню. Саме посередині майстерні стоять укріплені лещата. Біля стін — стелаж для інструментів, який я сам зробив, а також лавка та велике крісло. Це крісло подарував мені батько. Він у мене директор театру. Він казав, що це крісло списане, але на ньому ще можна сидіти, якщо прибити якийсь дрючок замість ніжки. Я так і зробив. - Недавно я зробив дві драбини. Одна стоїть у моїй кімнаті біля шафи, а друга й досі знаходиться в моїй майстерні.
Іноді до мене заходять друзі. Ми йдемо в мою майстерню та починаємо майструвати. У цей час моя майстерня має такий вигляд, що це занадто важко описати.
На Новий рік ми зробили саморобні іграшки для шкільної млинки. Учителям та учням вони дуже подобаються. </span><span>
</span>
Настала весна. Вона радісно увірвалася в наше життя. Погода стала ясною та сонячною. Коли ми йдемо по вулиці сонячні промінчики приємно лоскочуть наше лице . Цікаво, а чи усі радіють приходу весни?
Сім ніг біжать,а іншим стояти не дає_це загадка
Дзьобику (дз' о б и к у) - 8 букв, 6 звуків
Осені, сільський, подорожній, книжка, мушине, у кожусі, на плузі.
У нашому місті вже відчутний подих осені.
Сільський пейзаж милує око кожного мандрівника.
Подорожній вирішив перепочити у тіні кремезного дуба.
Нещодавно в бібліотеці відшукала надзвичайно цікаву книжку.
Мушине крило під мікроскопом здавалося таким незвичайним.
І досі пам'ятаю як у дитинстві було тепло у дідовому кожусі.
Доки ми обідали в полі, метелики перепочивали на нашому плузі.
