Дорогий друже, як давно ми з тобою не бачилися! Твій лист я отримав ще тиждень тому, воно мене дуже порадувало. Зараз видалася вільна хвилинка, я вирішив відповісти тобі.
Це літо я проводжу на дачі з батьками та молодшою сестричкою. У місто виїжджаємо дуже рідко. Але мене і не тягне туди. На дачі дуже добре. Погода стоїть відмінна, дуже жарко. Ми всією сім’єю кожен день ходимо на річку купатися і загоряти. Проводимо на пляжі багато часу. У таку погоду там знаходяться всі дачники. Мама купила нам з сестрою по надувному матрацу, а мені ще ласти. У них я можу плисти дуже швидко. Одного разу я навіть хотів перепливти з одного берега на інший, але тато не дозволив мені. На майбутній рік я обов’язково зроблю це.
У нас з сестричкою є одна розвага. По середах ми завжди ходимо удвох на риболовлю. Напередодні ввечері сестра обов’язково готує нам їжу, яку треба взяти з собою. А я копаю черв’яків і беру з собою прикорм для риб. Встаємо ми на риболовлю дуже рано. На вулиці в цей час дня ще сиро і прохолодно, тому одягатися доводиться тепліше. Йдучи назад ми вже знімаємо наші вітровки.
Ходимо ми на риболовлю завжди в один і той же місце. Це наше улюблене озеро з очеретом і качками. Цього року там багато маленьких каченят. Ми їх підгодовуємо хлібом, який залишається у нас після сніданку. Рибу, яку я ловлю, ми відносимо мамі. Якщо попалася велика риба, то мама готує нам її на обід. А якщо маленька, то віддає сусідському коту Васьки. Той дуже радіє нашому улову.
Дні летять непомітно. Вже пройшов цілий місяць канікул. Я вже починаю трохи сумувати за школі і по своїм однокласникам. Швидше б усіх побачити, дізнатися, як вони провели літо.
Напиши мені, що у тебе нового, як поживає твій брат Артем. Мені дуже цікаво, що у вас відбувається.
До побачення. До зустрічі восени на перекличці.
Твій Мишко.
<span>Моя Мова – найкраща в світі! Нею освідчувалися в коханні мої дідусі і бабусі, мої матуся і татусь. Моєю Рідною Мовою я сказав свої перші слова: Мама, Тато. Нею сказали свої перші слова мої діти.
Історія моєї Рідної Мови починається з 4–5 століття нашої ери. У той далекий час із розрізнених слов'янських племен склався етнос, що згодом сформував Київську Русь. З того часу й починається історія моєї Рідної Української Мови.
Моя Мова – одна з наймелодійніших і наймилозвучніших мов у світі.
Моєю Мовою мовлять, речуть, розмовляють, говорять, балакають, оповідають, кажуть, гомонять, моралізують, лепечуть, белькотять, бовкають, гаркають, гиркають оточуючі мене люди… У якій мові є ще така багата емоційно-психологічна лексика, яка дозволяє описати дію і статус, стан і вік людини, її оточення та ще багато інших ознак одним лише словом? Тільки в моїй Рідній Мові!</span>
Сумний - безрадісний
Широкий - безмежний
Тихий - безшумний
Жорстокий - безсердечний
Лихий - бездушний, безжальний
Дорогий - безцінний
Пустинний - безлюдний
<span>Сухий - безводний</span>
Однажды, капелька проснулась. Она неслась на большой скорости к большому темно-зеленому, голубому пятну. Около нее было множество ее сестер, которые радовались и чудились этой большой точке. Вскоре капелька упала на землю в большой-большой океан - город капелек, т.к. она было молода, она поддавалась разным течениям. И теплым и холодным.
Океана было мало, капелька пожелала посетить материк. Но не знала капелька, что это степь,а в ту пору, было очень жарко и она испарилась. Но не унывайте, капелька снова вернется и вы ее обязательно увидите своими глазами .
ХлIб-сiль <u>їж</u>, та правду <u>ріж</u>.
Швидко казка <u>мовиться</u>,та не швидко дiло робиться.
Добре слово краще за <u>цукор </u>i <u>мед</u>.
Пташка красна своiм <u>пiр`ям</u>, а людина своiми <u>знаннями</u>.