Мирослава — дівчина-русинка, дочка боярина Тугара Вовка. При народженні втратила матір; виховувала її проста селянка, змалку привчаючи дівчину до всякої роботи.
<span>Доля Мирослави, безумовно, трагічна. Дівчина любить батька, прагне врятувати його честь, повернути на шлях єднання з народом, але це їй не вдається. Вона не знаходить йому виправдання, бо через нього гинуть сотні невинних людей. Мирослава покохала простого хлопця, який в очах її батька був хлопом. Близькими їй стали Тухольщина та її мешканці. Вона намагається врятувати з полону Максима, не задумуючись, що буде з нею самою. Виступає проти рішення Захара Беркута розбити ворогів до останнього, вбивши при цьому й сина. «Замість батька дала їй доля брата ... і мужа ...» Максим і Мирослава отримали благословення від Захара Беркута.</span>
Объяснение:
Троекуров жестоко насмехался и над своими соседями и гостями. Так, например, всей округе была известна его забава с медведем. Он богат, но не образован. Этот герой недостоин звания дворянина, поэтому писатель говорит о нем, как о “русском барине”.Тем самым он подчеркивает, что таких троекуровых в России было много.
Здравствуйте, уважаемый Филипп Филиппович!