Звісно, ні, тому що це різні речі. Людина може одягти маску доброзічливості при спілкуванні з іншими, коли їй, наприклад, щось потрібно від них. Можна здаватися хорошим, це зовсім не важко. А ось бути хорошим другом потребує справжніх зусиль. Можна бути справді хорошою людиною, всім допомагати і таке інше, але зовсім не мати друзів. Це проблема сьогодення. Деякі дружать лише тоді, коли їм це вигідно, а потім відвертаються і не спілкуються.
Цвіт - корінь,
інн - суфікс,
я - закінчення
Своєрідне сприйняття понять і взаємин ідей культури в контексті просвітницьких підходів явив Г.С. Сковорода. Його творчість фактично починала часи Просвітництва в українській культурі. У цілому ідеї Г.С. Сковороди, що ввібрали в себе широкий спектр античних (Платон, Арістотель, стоїки, Плотін), середньовічних (отці церкви), новоєвропейських (Спіноза, Вольф, Декарт, німецькі містики та ін.), розвинулися в контексті ідей західноєвропейського Просвітництва. З іншого боку, специфіка православної культурно-історичної традиції, у межах якої проходили життя й творчість Г.С. Сковороди, зумовлювала оригінальність філософсько-культурологічних ідей "українського Сократа".З-поміж широкого спектра філософських ідей Сковорода зупинився на етико-гуманістичній проблематиці. Він звеличував істинно людське, духовне начало особистості. Усе життя мислителя - це пошук шляхів досягнення істинного людського щастя. Особливостями художньої й філософської творчості Г.С. Сковороди є діалогізм і образно-символічний стиль мислення, співзвучний його епосі.<span>У контексті традицій Київської Русі філософствування для Сковороди - це любов до мудрості. А справжня мудрість - це спосіб життя, який базується на пошуці істини й на існуванні згідно з цією істиною.</span>
Скласти текст-розповідь про похід до театру пропоную так:
Минулого тижня мені вдалось відвідати виставу "Наталка Полтавка". Ми за татом і матусею прийшли до театру трохи раніше. Там ми здали верхній одяг до роздягальні і увійшли до зали. Театр виглядав дуже ошатно. Сидіння були червоні та оскамитові.
Ручки на них позолочені. Стіни білі, але фігурні. Зверху висіла дуже
велика люстра.
Ось пролунали дзвоники. Світло вимкнулось і почалась
вистава. Вийшли актори, вбрані в народний одяг. Вистава була чарівною. Я
і плакала, і сміялась. Емоції від вистави були лише позитивними. Похід
до театру
мене дуже вразив. Тому через два тижні ми з мамою плануємо відвідати ще
одну виставу. А ще через кілька місяців обов'язково сходимо на
"Лускунчик" - виставу, що готується до новорічних свят. Театр - гарне
місце, що спроможне надихати та дарувати нові емоції.