У темряві - місцевий відмінок (у кому/чому?);
підібрати на дорозі - місцевий відмінок (на кому/чому?);
у моему класі - місцевий відмінок (у кому/чому?);
спасити із зошита - родовий відмінок (кого?чого?);
ходити у гості - знахідний відмінок (кого?що?);
падають на землю - знахідний відмінок (кого?що?);
на пагорбі - місцевий відмінок (на кому/чому?);
у пінгвінів - родовий відмінок (кого?чого?);
одягнути брання - знахідний відмінок (кого?що?);
за цією ознакою - орудний відмінок (ким?чим?);
повернутися на берег - знахідний відмінок (кого?що?);
визначте відмінки - знахідний відмінок (кого?що?);
з орлиного пір'я - родовий відмінок (кого?чого?).
- Що ж ти накоїв, сину, що ж це буде тепер з нами?
Привіт, зимо, як ти? Давно не бачились. Чомусь твої сніги, морози і вітри вже не такі люті, як раніше. Невже ти стала добріша? Де твоя суворість, як у вчительки з алгебри? Я б залюбки поговорила з тобою за чашечкою какао. Здається, наша розмова затягнеться надовго. А потім, ми підемо ліпити сніговика, як малі діти. Чому, зимо, ти мене завжди повертаєш у ранє дитинство, у той час, коли школа не дошкуляла своїми домашніми завданнями і ми могли годинами бігати з друзями морозними вечорами. Ми могли кидати б сніжками у чужих дітей і довго ховатися за стінами будинків, сміючись. Сподіваюсь, зимо, тобі теж весело...
<span>Щастя - одне з найскладніших філософських понять. Дати однозначне визначення цьому терміну, напевно, неможливо, так як для кожного це щось особисте. Відчувати радість і відчувати себе щасливими ми можемо зовсім у різних умовах. Одним для щастя необхідні розкішні речі, іншим достатньо відчувати чиюсь любов. Це почуття несе в собі глибоко індивідуальну спрямованість. Тому написати твір на тему "Що таке щастя" досить проблематично. Роздуми про щастя вимагає від нас особистісних глибинних почуттів, а не всім хочеться показувати частинку своєї душі. При написанні такого твору, можна виразити, мабуть, тільки особистий досвід. Для цього необхідно просто згадати моменти, коли ваші очі світилися теплою радістю, ви відчували умиротворення і задоволення життям. Напевно, у кожного бували такі моменти. Об'єднати всі разом не можна, можна лише сказати, що щастя - це те, до чого прагне, напевно, кожен, досягаючи його особистим власним шляхом.
</span>
Я дуже люблю осінь, особливо жовтень! В цей місяць вся краса осені - самої гарної пори року - проявляється в повну силу. Дерева вкриваються жовтим та багряним листям , іноді тихенько скидають його.
Мені подобається<span>
дивитися, як падають листя, як їх кружляє вітер, як листок рухається тротуаром,
ніби маленький жовтий кораблик. А букети з осіннього листя такі яскраві та
золоті! Я люблю ходити по опалому листю, слухати
його шурхіт. А яке буває небо восени яскраве, синє, особливо в сонячні
дні. І осіннє повітря чисте, прозоре, у
ньому відчувається запах опалого листя, осінньої землі, грибів та ранішніх
приморозків. Кожна пора року гарна, але осінь для мене – найчарівніша!</span>