<span>Данило оволодів Галичем у складний час, коли відбувалася навала монголо-татар на Русь. Крім того, знову підвело голову боярство, а паралельно активізував свої зусилля щодо захоплення Галича Ростислав Михайлович. Під час нападу татар Данило подався до Угорщини, можливо, просити допомоги, але її не отримав. Татари поруйнували галицько-волинські міста. Лише Кременець, Данилів і Холм змогли встояти перед ворожою армією. Якщо угорський король Бела IV сподівався, що його держава уникне татарського нашестя, то він помилявся — 11 квітня 1241 р. на р. Сайо татари розгромили угорців, а згодом і хорватів. Тепер уже сам Бела IV був змушений ховатися на далматійському узбережжі. Розорили татари і Польщу — 9 квітня біля м. Легніци князь Генріх II Побожний зазнав поразки. Європа завмерла в очікуванні катастрофи, але татари, довідавшись про смерть хана Угедея, почали повертатися назад. У пониззі Волги вони утворили державу, відому в історії як "Золота Орда", під владу якої потрапили руські князі, зокрема і галицько-волинські. На щастя, Польщу й Угорщину така участь минула.</span>
Лови) Осень 1667г мы наконец перешли Дон, оказавшись на Волге мы ограбили караван, который оказался царским, но мы не боялись нас вел великий предводитель и мы были ему верны, позже мы сели на струги их оказалось около 36, точно я не считал. Мы плыли вниз по течению Волги, когда мы оказались близ Царицына по нам открыли огонь из пушек, но не один наш корабль не был даже задет осколком, как позже оказалось стреляли холостыми, мы высадились на берег и разбили врагов. Далее мы шли по побережью Каспийского моря, одержимые чем-то дьявольским мы грабили села,деревни все что попадалось на своем пути пока не дошли до Решты, где попросили у хана земли для поселения взамен на верную ему службу, но нам отказали и мы решили вернуться назад к Дону. Стенька был очень добр и всячески поощрял нас и из-за этого к нам шел народ разворованых нами же деревень, когда мы вернулись на Дон, Стенька начал готовить новый поход, но я уже не могу участвовать по причине своего возраста и болезни
Это лозунг, использовавшийся в качестве главной претензии британских колонистов в Северной Америке к королевской власти колониальной администрации и широко использовавшийся в ходе Американской революции за независимость