Означення доповнення означення означення, означення присудок підмет сполучник доповнення.
сполучник підмет оставина, (поріняльний зворот, підкреслюється, як означення), присудок означення доповнення, сполучне слово(обставина) підмет присудок доповнення обставина сполучник сполучне слово(обставина) доповнення, сполучник доповнення присудок (складений дієслівний) підмет.
сполучник сполучникове слово(підмет) обставина присудок, сполучне слово(доповнення) означення доповнення підмет присудок доповнення сполучник доповнення.
Якщо я правильно зрозуміла питання
<span>Прийменник коло простий.</span>
Мого домашнього улюбленця звуть Грін це мій попугай. Він має зелену окраску. Навколо очей у нього пірья жовтого кольору с чорними цятками. крила у нього жовті з плавно переходящими у чорний колір кінчиками. Дзьоб у нього жовтий з червоним кинчиком.
Прости больше ничего не могу сказать
Святковий, святослав,святвечір,передсвят
<span>Історія народу нагадує тернистий шлях, що веде нас із сивої давнини у сучасність. Не можна пройти його, не поранившись колючими голками. </span>
<span>Такий шлях проходить кожен народ. Впродовж свого існування нація переживає занепад і піднесення. 1 чого буде більше, залежить від здатності зберігати і правильно використовувати спадщину предків. І матеріальну, і духовну. </span>
<span>Деякі народи, на жаль, поступово втрачають свої етнічні особливості, такі, як мова, культура, традиції. Кожен з цих аспектів важливий, а найголовнішим серед них є мова. </span>
<span>Мова — душа народу, його духовна сутність. Значення її дозволяє людині піднятися вище у своєму розвитку. Мова— не тільки засіб спілкування. Це етнічна категорія, що притаманна кожному народові. </span>
<span>На сучасному етапі розвитку нашого суспільства мові надано статус державної. Це велике досягнення сьогодення, бо історія розвитку української мови трагічна й водночас повчальна для представників інших національностей. Довелося їй пройти тернистий шлях знущань, заборон, катувань кращих представників інтелігенції. Звичайно, це наклало певний відбиток на ставлення людей до мови. </span>
<span>Зараз гостро постає проблема звикнення до рідної мови. Адже повернути духовні цінності можна тільки завдяки материнській, милозвучній, солов'їній нашій мові. Без неї ми не зможемо називати себе нацією у повному розумінні цього слова. Бо входимо в життя з рідною мовою, з нею стійко переживаємо всі суспільні негаразди й радість пізнання нового. </span>
<span>Пишаюся тим, що я українець. Люблю й ціную свою рідну мову. Але чітко усвідомлюю, що цього замало. Треба робити все для її піднесення.
<em>С САЙТА УКРЛИБ.КОМ.ЮЕЙ</em></span>
