Большинство современных тюрок — мусульмане, но есть также православные христиане (основная часть гагаузов, чувашей и якутов), иудеи (крымчаки и караимы), буддисты (тувинцы и жёлтые уйгуры), бурханисты (алтайцы), тенгрианцы (хакасы, шорцы и телеуты)
Глобализация и усиление интеграции с другими народами привели к широкому распространению тюрков за пределы их исторического ареала. Современные тюркоязычные народы проживают на разных континентах — в Евразии, Северной Америке, Австралии и на территориях самых разных государств — от Средней Азии, Северного Кавказа, Закавказья, Средиземноморья, Южной и Восточной Европы и далее на восток — вплоть до Дальнего Востока России[11]. Тюркские меньшинства имеются также в Китае, государствах Америки, Ближнего Востока и Западной Европы. Крупнейшая территория расселения — в России, а численность населения — в Турции.
Ответ:
Объяснение:
Від часу сходження на французький престол у 1824 році, король з династії Бурбонів Карл X проводив політику спрямовану на реставрацію абсолютної монархії, робив ставку здебільшого на представників аристократії, колишніх політичних емігрантів, так званих роялістів. Французьке суспільство переживало значні зміни, викликані початком Промислової революції, значно погіршилися умови життя бідніших прошарків населення. Велике невдоволеня серед населення викликали закони впроваджені ультраконсервативною партією, зокрема закон про відшкодування емігрантам вартості маєтків, втрачених ними під час революції. Потрібний для цього мільярд франків фактично витягнули з кишень буржуазії. Не дивно, що заможні фінансисти тепер майже відкрито підтримували лібералів в їхній боротьбі з королівським свавіллям. Іншим непопулярним кроком було впровадження смертної кари за богохульство спрямоване проти Католицької церкви. Ці закони також порушували статус-кво закріплені у Хартії 1815 року.
Палата депутатів відхилила королівський законопроект про зміну законів успадкування власності. У пресі розпочалася гаряча кампанія з осудом уряду консервативного прем'єра Поліньяка та монархії, на що король відповів новим законопроектом, який фактично уводив цензуру преси. Коли парламент знову відхилив ці законопроекти, Карл X вирішив виявити твердість, розпустив парламент і намагався затягнути вибори нового складу палати. Коли ж голосування нарешті відбулося, беззаперечну перемогу здобули ліберали, що гуртувалися навколо газети «Національ», редактором якої був Адольф Тьєр.
30 квітня король розпустив паризьку Національну гвардію, що також загострило протистояння між королем та ліберальною опозицією. 25 липня 1830 року Карл X за порадою Поліньяка підписав чотири «липневі ордонанси» — за якими скасував результати виборів, позбавив права голосувати торгівців і промисловців та фактично припинив дію конституційної Хартії.
Сделай лучшим ответом, пожалуйста.
Парижская коммуна, (фр. Commune de Paris) — революционное правительство Парижа во время событий 1871 года, когда вскоре после заключения перемирия с Пруссией во время Франко-прусской войны в Париже начались волнения, вылившиеся в революцию и установление самоуправления, длившегося 72 дня (с 18 марта по 28 мая). Во главе Парижской коммуны стояли объединённые в коалицию неоякобинцы, социалисты и анархисты. Уже 26 марта прошли выборы в Парижскую коммуну.
Собственно, слово коммуна означает территориальную единицу и орган местного самоуправления; в этом качестве коммуна Парижа существовала и организовывалась и раньше, но после событий 1871 года это название без уточнений закрепилось именно за ними.
Была объявлена марксистами первым в истории примером диктатуры пролетариата. Стала важным символом государственной пропаганды в СССР и других социалистических странах.
бунт
Моравск,
Чернигов,
Новгород Северский,
Путивль,
Рыльск,
Курск,
Севск,
<span>Кромы.</span>
