1.Когда начали создаваться женские общины? Женские общины в России стали создаваться во второй половине XVIII века.
2. Для кого Александр 2 ввел пенсии по старости? Для священства
3. В каком году началось строение Спаса-на-Крови? В 1883 году
4. Цель Русского Палестинского общества? Цель общества защита и сохранение мест, связанных с земной жизнью Спасителя.
В Древнем Египте наряду со значками, обозначавшими целые понятия и
слова, существовали и другие знаки, обозначавшие слоги и даже отдельные
звуки. Потребность в таких знаках очевидна, так как не все можно
выразить в виде изображений (прежде всего, это касается личных имен) .
В
этих случаях египтяне превращали слова иероглифы в буквы иероглифы, из
которых и составлялись слова, подлежащие передаче на письме согласно их
звучанию. Например иероглиф «хт» — изображение дома — сделался
двухбуквенным иероглифом, обозначающим звук [хт] , иероглиф «мн» —
изображение шахматной доски — стал иероглифом, обозначающим два звука
[мн] и т. д. На первых порах значение фонетических иероглифов было
вспомогательным, но со временем их роль все более возрастала, и в
последние века существования египетской письменности значение
фонетических иероглифов стало господствующим. Но к чисто
фонографическому письму (то есть такому, где каждый знак обозначает
отдельный звук или букву) египтяне так и не перешли . Это важное
усовершенствование было сделано в письме других народов.
18 і 19 століття
Життя українських селян не змінилося з попередніх часів. Як і раніше, села закладали поблизу річок та озер, утворюючи вулиці, обабіч яких стояли хати й простягалися городи. Традиційними були зовнішній вигляд та внутрішнє опорядження хат. Про те, яким був побут українських селян, якими клопотами вони переймалися, якими були звичаї українського села, довідуємося з творів І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка, М. Гоголя. У другій половині 19 - на початку 20 ст. картини селянського побуту майстерно змальовували Панас Мирний та Іван Нечуй-Левицький, з творами яких познайомитеся на уроках української літератури.
Цінним історичним джерелом є рукописні ілюстровані альбоми Домініка П’єра де ла Фліза, француза за походженням, який від 20-х років 19 ст. був лікарем на Київщині. У службових поїздках Київщиною він не лише надавав медичну допомогу, а й занотовував почуте й побачене. Записи доповнював малюнками. Ось як де ла Фліз розповідає про побут українських селян: «Селянські житла (на Київщині) скрізь збудовані з дерева, вони, як правило, теплі взимку. Їх зовнішнє й внутрішнє планування всюди майже однакове... Майже всі хати вкриті соломою. Загалом у селах будинки невеликі, у них рідко буває більше однієї кімнати, перед якою є сіни, з другого боку від сіней роблять комору без вікон. У кімнаті завжди є піч. Хати заможніших селян часом просторіші, кімнати не такі тісні, у них більше порядку й чистоти, досить часто вони побілені всередині і ззовні. Внутрішнє впорядкування кожної
хати майже скрізь однакове. В усіх помешканнях завжди можна бачити в кутку кімнати напроти дверей грубо намальовані образи святих у більшій чи меншій кількості, прикрашені натуральними висушеними квітами та білими рушниками, вишитими червоними узорами. У їхніх помешканнях зовсім немає меблів, хіба що іноді шафа і декілька простих стільців.
Їжа селян майже однакова як улітку, так і взимку. Вони харчуються такими стравами: хліб житній, гречаний або ячмінний,
зрідка пшеничний, за винятком свят та місцевостей, де пшениця родить. Борщ готують із салом або зі свининою, капустою, буряками, щавлем влітку та з іншими овочами. Зрідка селяни їдять яловичину, частіше свинину, баранину або птицю, але лише на свято або в неділю. Взагалі вони споживають багато картоплі, яку вирощують всюди, особливо на піщаних ґрунтах, а також ячмінну, гречану, пшоняну кашу та галушки, які готують з житнього, пшеничного або іншого борошна, яєць, молока й сиру. Горіхи, бобові, кукурудза, часник, цибуля, свіжі або солоні огірки також належать до їхнього раціону. Для їжі вони користуються простим мальованим глиняним посудом. Ложки, якими вони користуються, виточені з дерева, відполіровані, вкриті лаком і також складені рядочком у шафі.
