- Мамо, сьогодні учитель на домашнє завдання сказав написати твір про твій робочий день
- Ти можеш написати, що мій день починається дуже рано
.- Готуєш сніданок, потім будиш мене
.- Ти довго не хочеш вставати
.- Після сніданку проводжаєш до школи. Тоді сама ідеш на роботу
.- Молодець. Ти сам знаєш про що писати
.- Приходжу зі школи, а ти ще працюєш на роботі. Підігріваю обід, який ти заздалегідь підготувала
.<span>- Вечером я пораюся по хаті. Перевіряю домашнє завдання. Ось таким є мій робочий день.</span>
Все може статися. Селфі, які ми робимо, увічнюючи себе, коханого (або кохану), у вигадливих позах та на найрізноманітніших об*єктах, ну просто ні в яке порівняння не йдуть з пересічними нудними фото, де родина з напруженими обличчями дивиться в об*єктив і чекає, доки з нього «вилетить пташка». В крайньому разі, на цих обличчях вони зображують посмішку, але здебільшого це вельми серйозні постаті, одягнені у все найкраще, що мають.
Так, родинні фото мають небагато спільного з тими, які ми робимо з самих себе на фоні розкішних інтер*єрів або екзотичних пейзажів. Але чому, чому вони є такими дорогими й милими нашому серцю? Думаю, що старі родинні фото – це привіт нашим нащадкам від наших предків, це біографія родини, це, якщо хочете, машина часу, зв*язок часів. Це передана атмосфера епохи, в якій цікаво все – від фасонів суконь до меню на святковому столі вашого дідуся або й прадіда.
Старі пожовклі знімки ми завжди розглядаємо з насолодою. Адже наше життя скороминуще, а те, що вчора нам здавалося вічним і непорушним, завтра стає лише спомином. Сімейні фото з роками стають лише більш цінними, адже з ними ми можемо повернутися в минуле.
Тож нехай буде селфі, воно з часом теж буде для когось родинним надбанням, реліквією. Але й сімейні фото мають зайняти почесні місця на шпальтах вашої галереї.
Вищий : доволіше ,
Складна форма :більш(менш) доволіше
Найвищий:найдоволіше , якнайдоволіше ,щонайдоволіше
Складна форма :найбільш доволі ,найменш доволі
Школо, скільки знань ти мені принесла!
