Полтавці, львів'яни, рівенці - це іменники у називному відмінку (Н.в.).
Наче зачарований велетень,стояв ліс
Прапор — це певного кольору тканина, піднімається на щоглі, просто вивішується чи розстеляється. Кольори Державного Прапору України — синій і жовтий. З давніх-давен українська земля була хліборобським краєм. Синє море або небо над золотою нивою — зміст, який нині вкладають у кольори Державного ПрапоруУкраїни.Відкрити головне меню
РедагуватиСпостерігати за цією сторінкою
Державність
Державність — специфічна ознакадержавно-політичної організаціїсуспільства. Термін має багато значень і вживається:
а) як синонім держави в цілому чи держави відповідного історичного типу (феодальна держава, буржуазна держава тощо);
б) для характеристики системи (механізму) політичної організації суспільства;
в) з метою визначення ступеня розвитку системи органів держави (державного апарату);
Характер державності обумовлений обсягом суверенітету тієї або іншоїдержави. У незалежній Україні головними факторами суверенної держави є специфічні форми державної політичної організації суспільства (форми правління, державного устрою, організації державної влади), державні традиції, ідеологія,державна мова, державна символіка). З цими факторами пов'язаний суспільний і політично-правовий зміст державності, як засобу забезпечення суверенного
Хочу побачити МОГО сина)
МОГО сина звуть Андрій)
хочу розповісти про МОГО сина)
МОГО сина не заламати)
Є така книга, що має бути настільною для кожного. Це Книга Книг - Біблія. Ій кілька тисяч років, але вона досі щодня вчить та надихає мільйони людей.
Біблія є священною книгою християнської релігії, але почитати її буде корисно навіть атеїстам. Кожна людина знайде у цій книзі щось для себе.
Як би ми не відносилися до релігії як такої, Біблія – це, безумовно, значна пам’ятнка духовної культури усього людства. З точки зору християн, Біблія є одкровенням самого Бога.
У Біблії викладені базові моральні закони та принципи. Всім відомі десять заповідей, викладені у Старому Заповіті: не убий, не вкради, шануй батьків та інші. Пройшли сторіччя, але ці моральні закони залишилися незміними і, сподіваються, не зміняться ніколи. Напевно, якби всі люди дотримувалися у житті біблійних заповідей, то жити стало б набагато легше.
З точки зору науковця-філолога, Біблія – це сукупність книг, що писалися протягом декількох століть різними авторами. Існує навіть галузь науки – біблістика, яка вивчає як тексти Біблії, так і історичні факти, що в ній відображені. До Біблії входять дві частини, Старий Заповіт і Новий Заповіт, що, в свою чергу, складаються з 66 книг. Тексти Біблії дуже різноманітні. Наприклад, є там і «Писання», що представляють собою своєрідні літературні твори, поетичні та прозаїчні. «Книга притч Соломонових» багата на афоризми, а у текстах «Книга Іова» та «Екклезіаст» є цікаві роздуми про сенс життя. «Пісня пісень» - проникливий зразок давньої лірики.
Протягом сторічь біблійні образи були джерелом натхнення для поетів та письменників, музикантів, архитекторів. Тому Знання Біблії для кожної освіченої та культурної людини важливо знати Біблію. Як писав Федір Михайлович Достоєвський, «Біблія належить усім, і атеїстам, і віруючим. Це книга людства».