4 речення складне відкриють присудок екологічний клас підмет
З'явиться присудок клас підмет
6складне речення пройдуть присудок дощі підмет очікується присудок сніг підмет
Запашний- прикметник, якісний.
Одного разу князь поїхав на полювання. Він полював цілий день, а увечері став на спочинок разом зі своїм почтом біля підніжжя високої гори. До вогнища підійшов старець і застеріг князя про те, що місце яке він вибрав для спочинку дуже небезпечне. Ця гора називається горою Лева. В ній живе лев - людожер, який вночі виходить на пошуки поживи. Князь відповів, що він мисливець і він полює на здобич, а не втікає від неї. Тоді старець сказав князю: - Якщо визволиш цей край від людожера, люди повік-віки будуть вдячні тобі, - і пішов. Коли всі лягли спати князь з мечем у руках пішов чатувати біля печери. І от наче грім гримнув вдалині — це заревів лев, що прокинувся голодний та лютий. Коли голова чудовиська показалася у отворі печери, князь змахнув мечем і
щосили опустив його на могутню шию звіра і мертвий звір гримнувся на землю.
На честь своєї перемоги князь взяв собі ім'я Лев, а зображення звіра
помістив на своєму гербі. На сусідній горі, ще вищій від гори Лева,
князь Лев збудував замок і невдовзі біля підніжжя цієї гори почали селитися люди.Тож місто, що незабаром тут
постало, почали називати Львовом.
Мова народу — найкраще з квітучого його духовного життя, що ніколи не в'яне й вічно знову розпускається.
Ще В. Сухомлинський писав, що рідна мова — то неоціненне духовне багатство, в якому народ живе, передає з покоління в покоління свою мудрість і славу, культуру і традиції. Бо в рідному слові народ усвідомлює себе як творчу силу. Слово рідної мови — могутній — засіб передачі історичного, культурного, морального, естетичного, побутового досвіду народу. Рідне слово — то невичерпне, животворне і невмируще джерело, з якого дитина черпає уявлення про навколишній світ, про свою родину, про своє село чи місто, про весь свій край. Віками український народ творив це багатство, відкладаючи до скарбниці рідної мови найдорогоцінніші перлини думки, почуття, фантазії. В мові одухотворяється весь народ і вся його Батьківщина. В ній втілюється небо вітчизни, її повітря, клімат, поля, гори й долини, ліси й ріки, бурі і грози.
Глибинах мови відбивається й уся історія духовного життя народу. Мова є найважливішим, найбагатшим і найміцнішим зв'язком, що з'єднує покоління минуле з сучасним в одне велике історично живе ціле.
Культура мови кожної людини є оновою духовності як окремої людини, так і всього суспільства в цілому.
Духовно зростати і збагачувати свої пізнання свого народу і всього світу ми можемо лише знаючи мову. Духовно багата людина сучасності прагне знати і досконало володіти не лише своєю мовою, а й мовою інших народів.
Людина втрачає повагу до себе, до співвітчизників, до результатів загальнолюдської діяльності, якщо посилює інтерес до культури, науки, якщо не підтримуватиме свою мовну культуру, словниковий запас слів.
Отже., мова — це духовна скарбниця всього народу і кожного з нас, як частки духовності всього народу.
